Безвіч

[Анатолій]

I. Без́віч, присл. Не вважаючи ні на що, сліпо, безоглядно.
[Вже бо й жіноцтво козакувати підіймалось і безвіч на ворога, з описами, косами і ножами, кидалось (Пантелеймон Куліш).].

II. Бе́звіч, -і, жін., рідко. Вічність.
[1. Внизу — орелі, юрмища, мости... // Вгорі — ефірна путь у жовту безвіч (Свiтлана-Майя Залiзняк). 2. Та ось по житнищах скажено, // По лінії мого життя, // По щойно спорожнілій жмені // Лихі навальники летять. // У безвіч — безліч їх, поганців, // З шаблючним вимахом руки. // І став мій люд в «кривому танці», // Піднявши, мов щити, вінки (Павло Мовчан, «Середжнив’я»). 3. Розшумілись у безвіч віки (Б. Чепурко).]

[Наталя]

[Та се невідання не могло тривати до безвіч. Одного дня їм усе стане відомо, й вони полізуть до стольниці через застави й гостроколі дубові стіни (І. Білик, Меч Арея). Так як відійшов у безвіч єгипетський папірус, римські навосковані дощечки до писання, відступивши місце для пера й атраменту та ротаційній машині (Василь Елан (Блакитний), Твори у двох томах).]

[Анатолій]

[Та се невідання не могло тривати до безвіч. Одного дня їм усе стане відомо, й вони полізуть до стольниці через застави й гостроколі дубові стіни (І. Білик, Меч Арея). Так як відійшов у безвіч єгипетський папірус, римські навосковані дощечки до писання, відступивши місце для пера й атраменту та ротаційній машині (Василь Елан (Блакитний), Твори у двох томах).]

Другий приклад додам. Дякую. А от з першим тре’ порадитись, бо після прийменника до слово безвіч мало б мати форму безвічі, а тут безвіч. Чому?

[Наталя]

Так в автора.

[Анатолій]

Так в автора.

Ну то автор, виходит, зробив помилку?

[Andriy]

Стер беззмістовні повідомлення, спробуйте знову, але з аргументами.
Адмін

[Наталя]

Автор помилки не зробив.

[Анатолій]

Прийменник може вживатися з формою одного непрямого відмінка (наприклад: без, біля, від, для, до, з-за (із-за), з-під, проти, серед вживаються тільки з родовим) або може сполучатися з двома чи трьома відмінками (наприклад: над, під, перед, поза — зі знахідним і орудним; на, о (об), по — зі знахідним і місцевим; з, з а -з родовим, знахід­ним і орудним відмінками).

називний............. бе́звіч
родовий ..............бе́звічі
давальний........... бе́звічі
знахідний ............бе́звіч
орудний.............. бе́звіччю
місцевий .............бе́звічі
кличний ..............бе́звіче

Отже, до безвічі, а до безвіч — помилка.

[Наталя]

Безвіч - незмінне слово. Тож жодних закінчень.

[Andriy]

На жаль словники не фіксують іменника безвіч, але я б поставив запитання так: чи є в українській іменники жіночого на -ч, що не відмінюються? Бо я не знайшов. Якщо нема, то й іменник безвіч мав би відмінюватися.