Чмутовитий

[Анатолій]

Чмутови́тий, -а, -е, заст. Майстер на вигадки; вигадливий.
[1. Брехенька ся довга і тесті чмутовиті иноді дуже добре росказують її своїм зятям, як ті загостюються (Номис). 2. О препрославлений авторе! О щасливий Дон Кіхоте! О славетна Дульсінеє! О чмутовитий Санчо Пансо! Живіть усі разом і кожне зокрема нескінченні віки на втіху та на загальну розвагу всіх живущих! (Мігель де Сервантес Сааведра, «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі», переклад Миколи Лукаша).]

[Наталя]

Те саме, що й чмут, чмутник.

[Анатолій]

Мабуть краще так: умілий, здатний на вигадки; вигадливий. Бо тлумачимо прикметник.

[Наталя]

Подавай як синоніми.

[Анатолій]

Подавай як синоніми.

що саме?

[Наталя]

Чмутови́тий, -а, -е, заст. Майстер на вигадки; вигадливий. Те саме, що й чмут, чмутник.

[Анатолій]

А як тоді пояснити чмут, чмутник?

[Наталя]

Пояснення ж спільне. Бо синоніми.

[Savama]

А як тоді пояснити чмут, чмутник?

Краще почати тлумачення з іменника, а прикметник як похідне.

[Наталя]

І це варіант.