Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Андрію, але так є. ми справді частино слів транскрипуємо, частину транслітеруємо, а є такі, що в одному слові і те й інше. Не ми це почали.
Тому збираємо пропозиції. Натепер маємо: Стивен Гокінґ, Стівен Гокінг
Тому збираємо пропозиції. Натепер маємо: Стивен Гокінґ, Стівен Гокінг
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Офіційне мовознавство не обтяжує себе укладанням таблиць транслітерації хоча б для найуживаніших мов світу й обмежується кількома сторінками про правопис чужомовних слів (із них половина сторінок - про слов’янські мови). У правописах гамузом потрактовано ЛІТЕРУ i з латинки майже без врахування її звучання. Якщо вже братися за здоровий глузд у написанні чужомовних назв, то не варто сліпо йти на куцими правописними приписами - офіційними чи альтернативними.
Якщо ми можемо засобами української мови акуратно розрізняти два англійські звуки, то варто писати Ричард, Рід і Стівен. До того ж, звукосполуки [сі] й [рі] укр. мові геть не чужі, а навпаки наявні в численних питомих словах.
Що стосується літери "ґ", то у фінальній позиції, та ще й у словах, вимова яких мовою оригіналу не містить проривного [g], її точно не варто писати. Тому - Гокінг. Загалом українській мові не властиве ґекання - звук [ґ] є в низці українських слів, але їх не тисячі й не десятки тисяч. Звук [г] поширений набагато ширше. Можна, звісно, подискутувати, чи варто накидати українській мові ґекання через масу чужомовних слів, записаних через "ґ". (Я вважаю, що не варто й що ліпше "g" віддавати через "г" -- засилля "ґ" не зробить назви українськішими, а нас європеїзованішими.) Проте є однозначні випадки, де літера "ґ" просто неприйнятна. Фінальна позиція -- один із таких випадків.
Якщо ми можемо засобами української мови акуратно розрізняти два англійські звуки, то варто писати Ричард, Рід і Стівен. До того ж, звукосполуки [сі] й [рі] укр. мові геть не чужі, а навпаки наявні в численних питомих словах.
Що стосується літери "ґ", то у фінальній позиції, та ще й у словах, вимова яких мовою оригіналу не містить проривного [g], її точно не варто писати. Тому - Гокінг. Загалом українській мові не властиве ґекання - звук [ґ] є в низці українських слів, але їх не тисячі й не десятки тисяч. Звук [г] поширений набагато ширше. Можна, звісно, подискутувати, чи варто накидати українській мові ґекання через масу чужомовних слів, записаних через "ґ". (Я вважаю, що не варто й що ліпше "g" віддавати через "г" -- засилля "ґ" не зробить назви українськішими, а нас європеїзованішими.) Проте є однозначні випадки, де літера "ґ" просто неприйнятна. Фінальна позиція -- один із таких випадків.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
лекс писав:Проте є однозначні випадки, де літера "ґ" просто неприйнятна. Фінальна позиція -- один із таких випадків.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
6. у росіян воно реліктове, але термін придумали англомовці, тому я скористався, що в Словнику наукової мови є 2 форми: cosmic microwave ~ = релі́ктове [космі́чне фо́нове] промі́ння, (космі́чний) мікрохвильови́й фон. Я напишу примітку і вкажу на варіянт "реліктове проміння". До речі, повна російська сполука "реликтовое излучение" - неправильна, бо це не "излучение" а "лучи"лекс писав:6. cosmic microwave background radiation - реліктове проміння, а не "космічного мікрохвильового фонового проміння"
7. Inc. у назвах перекладаємо як "інкорпорейтед", а не "інк."
8. супутника «Дослідник космічного фону» (COBE – Cosmic Background Explorer satellite) - ліпше так: супутника COBE (Cosmic Background Explorer, букв. дослідник космічного фону). Або ж використати назву "Кобі".
9. These fluctuations are the finger-prints of creation - "Ці флюктуації – сліди творення" - точніше, "створення світу"
10. "Сподіваюся, за кілька років" - Сподіваюся, що за кілька років
11. Of course, we have not seen anyone from the future (or have we?) but I discuss a possible explanation for this. - "Певен, що
ми ще не бачили жодної людини з майбутнього (чи бачили?), і, здається, я можу пояснити чому." - це надто далеко від оригіналу. Ліпше так: "Звісно, ми не бачили нікого з майбутнього (чи, може, таки бачили?), проте я обговорюю в книзі можливе пояснення цьому".
12. correspondences between apparently different theories of physics. - "відповідностей між різними фізичними теоріями" - а "apparently" хіба не треба перекладати? - "відповідностей між позірно різними фізичними теоріями"
13. These correspondences are a strong indication that there is a complete unified theory of physics, but they also suggest that it may not be possible to express this theory in a single fundamental formulation. - "А це доводить, що єдина повна теорія фізики все ж таки є, хоч записати її одним фундаментальним формулюванням, може, й не вдасться" - ну, не можна ж так спотворювати висловлення автора та ще й у такому делікатному питанні! Треба: "Ці відповідності - вагома ознака існування повної єдиної теорії фізики й водночас індикатор того, що її, можливо, годі записати одним фундаментальним формулюванням".
7. добре
8. буде так: супутника КОБІ (COBE - Cosmic Background Explorer, букв. дослідник космічного фону)
9. уже декілька разів міняв творення на створеня і навпаки . Добре
12. добре
решта - думаю.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Згоден. Це й моя позиція [стосовно кінцевого g - просто не знаю]. Але . Але так у передмові було, що сперлися на Словника наукової мови [а там послідовно з дев’яткою] та й по всьому, а тепер тре’ буде виписувати "автономні" правила, яких дотримувалися при перекладілекс писав:Офіційне мовознавство не обтяжує себе укладанням таблиць транслітерації хоча б для найуживаніших мов світу й обмежується кількома сторінками про правопис чужомовних слів (із них половина сторінок - про слов’янські мови). У правописах гамузом потрактовано ЛІТЕРУ i з латинки майже без врахування її звучання. Якщо вже братися за здоровий глузд у написанні чужомовних назв, то не варто сліпо йти на куцими правописними приписами - офіційними чи альтернативними.
Якщо ми можемо засобами української мови акуратно розрізняти два англійські звуки, то варто писати Ричард, Рід і Стівен. До того ж, звукосполуки [сі] й [рі] укр. мові геть не чужі, а навпаки наявні в численних питомих словах.
Що стосується літери "ґ", то у фінальній позиції, та ще й у словах, вимова яких мовою оригіналу не містить проривного [g], її точно не варто писати. Тому - Гокінг. Загалом українській мові не властиве ґекання - звук [ґ] є в низці українських слів, але їх не тисячі й не десятки тисяч. Звук [г] поширений набагато ширше. Можна, звісно, подискутувати, чи варто накидати українській мові ґекання через масу чужомовних слів, записаних через "ґ". (Я вважаю, що не варто й що ліпше "g" віддавати через "г" -- засилля "ґ" не зробить назви українськішими, а нас європеїзованішими.) Проте є однозначні випадки, де літера "ґ" просто неприйнятна. Фінальна позиція -- один із таких випадків.
Добре, прихильників Стівена Гокінга все більше .
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Якщо можна, поясність з чого Ви зробили такий висновок.Кувалда писав:На вершині час летить швидше, брат старішатиме швидше.
З моєї точки зору це той же випадок, як і з космонавтами - близнюк у космосі рухається з більшою швидкістю ніж той що залишився на Землі, відповідно при наступній зустрічі "космонавт" буде відносно молодший. Та ж пісня з горами: миттєва швидкість близнюка у горах вища за миттєву швидкість близнюка у долині, тому близнюк з гір при зустрічі виявиться молодшим за брата.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
час іде повільніше там, де більша сила тяжіння. внизу гори вона більша, ніж на вершині. близнюк, який рухається з якоюсь швидкістю у космосі, повернеться молодшим, бо для того, щоб набрав ту швидкість, йому тре буде рухатися з пришвидшенням, яке аналогічно до тяжіння приведе до "відставання" його часу.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Стосовно звичнішого "ефіру". Етер, як і етан, етил однокоріневі слова. Російський винахід, коли грецьку тету передають і як ф і як т треба залишити росіянам. Більше ніхто, принаймні в Европі, ним не користується. Зокрема, це стосується й усіх слов’янських мов. В українській теж до 30-х був етер, думаю, що в білоруській також.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
дійсно є таке:Кувалда писав:час іде повільніше там, де більша сила тяжіння. внизу гори вона більша, ніж на вершині. близнюк, який рухається з якоюсь швидкістю у космосі, повернеться молодшим, бо для того, щоб набрав ту швидкість, йому тре буде рухатися з пришвидшенням, яке аналогічно до тяжіння приведе до "відставання" його часу.
https://simple.wikipedia.org/wiki/A_Bri ... ry_of_Time
After talking about light, Stephen Hawking talks about time in Einstein's theory of relativity. One prediction that Einstein's theory makes is that time will go by slower when something is near big things, like the Earth. However, when something is farther away from the big thing, time will go by faster. Stephen Hawking used the idea of two twins (two people who are the same-looking) living at different places to describe his idea. If one of the twins went to live on a high place (such as a mountain), and another twin went to live at a lower place (such as near the sea), the twin who went to live on the mountain would be a little bit older than the twin who went to live at the sea.
Re: Коротка історія часу. Стивен Гокінґ
Прочитав сьогодні в "Країні" (рубрика "Щоденник" висловлювання Володимира Парасюка ("сотника, який змінив хід історію", за його означенням): "Професор на лекції доводив теорію Дарвіна: планета утворилася фізико-хімічним процесом. Всесвіт – від великого вибуху. Кажу: пане професоре, а де відбувся той вибух? Це теорія безмежності, її ще ніхто не довів. Тому я вірю в Бога. Знаю, після смерті буде нове життя. Інакше навіщо би було це все?" і далі: "Жінкам легше – їм менше треба думати". Так що тепер, можливо, сотник краще знатиме, що таке Великий вибух . А якщо врахувати, що перекладала Гокінга переважно краща половина української спільноти, то тепер знаємо, чому. Чоловіки задумалися