Завва́жки, присл. Вагою, на вагу (про міру ваги).
[1. Пудів з троє завважки (АС). 2. Всі ці мокрі канати завважки зо два пуди на руках; всі ці леєри, ванти, поземні катеринки, троси, стеньги й салінги створені, щоб терзати моє ніжне тіло (Александр Ґрін, «Пурпурові вітрила», переклав Леонід Кононович). 3. І ще щось поза тим, що вже тоді змусило Дарку нагороїжитися, хоча й мовчки, в собі: безлика й безособова, завважки в усі десять атмосфер океанського дна, відвічна правота роду – супроти виламаної з його регул одиниці, моторошна штука (Оксана Забужко, «Дівчата»).]