Бабодур

[Анатолій]

Наталя прибрала своє початкове повідомлення, тому подальші дописи втратили сенс. Тож їх стерто.

Бабоду́р, -а, зневаж., чол. Залицяльник, зальотник, дуридівчат, ловелас.
[1. Не одна дівчина гарячими слізками вмилась від його кохання. Бабодур! Та хіба Улянці те втовкмачиш? (Андрій Бондарчук, «Стежка до хати»). 2. З цього приводу у Бруно Ферреро є чудова притча. Господар присів біля хати. Пройшов один подорожній і подумав, що, мабуть, цей чоловік присів, аби роздивлятись чужих жінок. Пройшов другий і вирішив, що той сидить, бо не хоче працювати. А третій подорожній зробив висновок, що чоловік біля хати присів перепочити після важкої роботи. Тож автор підсумовує, що, напевно, за думками цих людей можна охарактеризувати їх самих. Перший — бабодур, другий — ледащо, ну, а третій — працелюб (Олег Миколайчик, «„Юр’їв день” у Львові», інтернетгазета «Збруч»).]

[Анатолій]

Додано.

[Наталя]

Додано що? Необговорену статтю, яка й тижня не провисіла в гілці?
Не укладання словника, а триндець просто.