Мініструвати

[Анатолій]

Мініструва́ти, -ую, -уєш, недок.
1. Бути міністром.
[Полковник Гавришко, стоючи на своєму відрізав: «повіщо пане отамане розводити балачки, коли треба діло робити! Злочин! Правопорушення! Ми вже зробили всі, починаючи від Білої Церкви та Мотовиловки почавши! Та... що з воза впало, те пропало. За ті наші злочини солоно й гірко вже заплатили! Так пора вже й за розум взятись. Ми лише посередні злочинці, безпосередні ж, це наші панове міністри і всі ті, що їм потурають, та їхні злочини замовчують і покривають. Це — я, це — Ви, це кожен з нас. По якого чорта вони мініструють тут, коли їм всім місце у большевиків, комісарювати й революцію поглиблювати?» (В. Сідак, Т. Осташко, Т. Вронська, «Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника»).]
2. Прислуговувати католицькому священику під час богослужіння.
[1. Коли я йому міністрував, мені здавалося, що пан-отець Франтішек сам пан- біг, а я його янгол, це було моє найбільше щастя (Марія Омельченкова, «Т. Ґ. Масарик (1850—1930)»). 2. Слово «мініструвати» походить від латинського ministrare, що означає «служити», «прислуговувати». Під міністрантською службою ми розуміємо прислуговування біля Господнього вівтаря під час Святої Меси, здійснення святих таїнств та під час інших літургійних обрядів. («Ministrare — це служити», із часопису «CREDO»).]

[I_Dominik]

Не знаю достеменно, чи то є вживане тільки з поміж північноамериканської діаспори, а чи з поміж українців в Україні, але слово мініструвати також має значення 'проповідувати', як ото 'Бельгійські отці редемптористи спершу міністрували з поміж русинів у Канаді, а далі подалися до Галичини'.

[Анатолій]

Не знаю достеменно, чи то є вживане тільки споміж північноамериканської діаспори, а чи зпоміж українців в Україні, але слово мініструвати також має значення 'проповідувати', як ото 'Бельгійські отці редемптористи спершу міністрували споміж русинів у Канаді, а далі подалися до Галичини'.

А теж не знаю.