Півчвартаста

[Анатолій]

Півчварта́ста, числ. Триста п’ятдесят.
[1. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста (народна дума). 2. Був і Самійло Кішка, що й досі про його співають кобзарі, як він попавсь у турецьку неволю і п'ятдесят чотири роки був на галерах у кайданах, за замками, як йому господь допоміг і себе, і товариства півчвартаста визволити і як, узявши ту галеру, приплив до козаків і корогви хрещаті давні у кишені козакам привіз — не зневажив козацької слави (Пантелеймон Куліш, «Чорна рада»).]

[Наталя]

пятьдесятъ

Йой! А що за говірка? Нащо скільки м’яких знаків у слові?

[Анатолій]

Скопіював у Грінченка. Дякую. Поправив.

[Наталя]

На здоров’я.

[Анатолій]

Додано.