Єничар

[Анатолій]

Єнича́р, -а, чол., заст. Яничар (у першому значенні).
[Того самого року були отримані від донських козаків повідомлення про напад єничарів з Азова на козацькі міста, а також про запланований військовий похід тюрків і кримського хана на московські землі найближчим часом (Ф.Г. Туранли, «Літописні твори М. Сенаї та Г. Султана як історичні джерела»).]