Бувши

[Анатолій]

Бу́вши. Дієприсл. мин. часу до слова бу́ти.
[1. Бувши конем, та стать волом! (прислів’я). 2. Кривив душею для прибитку, // Чужеє оддaвaв в печaть; // Без соромa, без богa бувши // І восьму зaповідь зaбувши, // Чужим пустився промишлять. (Іван Котляревський, «Енеїда»). 3. Оце, щоб бувши молодим хлопцем, так помалу тягтися під гору! (АС). 4. Не бувши злодійкою, я могла б узяти з дому вдесятеро більше, ніж я взяла (Леся Українка, «Йоганна, жінка Хусова»). 5. При розумі й у добрій пам'яті (в цілому і повному розумі) бувши (АС). 6. — Хоче суд над ближнім творити, // Бувши сам по горло у гріхах (Святослав Караванський). 7. Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у Царство Боже попала (Панас Мирний, «Рід»).]

Заувага. В українській мова немає слова будучи. Де використовується цей росіянізм, треба послуговуватися словом бувши. Часом можна обійтися сполучником як (будучи студентом університету — як студент університету).

[Наталя]

А де це про ось те "будучи", що "немає", прочитати?

[Анатолій]

В. і Г. Островські, «А українською кажуть так...»:

Зближувачі мов впровадили «будучи» до перекладного словника, але не спромоглися дібрати до нього хоч якогось прикладу з літератури. Зате «бувши» в нашій мові має якнайширше застосування.

Іван Огієнко, «Словник місцевих слів, у літературній мові не вживаних»:

бувши (будучи)* слугою, не міг протестувати.
* Що в дужках (), того не вживайте!

[Andriy]

Наші словники не фіксують «будучи» українською, а от «бувши» навалом

[Анатолій]

Додано.