Пластун

[Анатолій]

Пласту́н, -а, чол.
1. розм. Той, хто пластує, пересувається по-пластунському.
2. іст. Козак особливих піхотних частин Чорноморського та Кубанського козачого війська, що формувалося з добровольців, які спеціалізувалися на сторожовій службі в очеретах і плавнях.
3. Член українського скаутського руху «Пласт».