Ботанік

[Наталя]

Залишити статтю у попередньому виданні. Нащо чіплятися до правильного? Синоніми підшукувати? Якого милого? Краще зі своїми дай раду.

БОТАНІК, -а, чол.
1. Учений, фахівець з ботаніки.
[Його стривожила думка, що він не ботанік і не знає все про дерева (Тимофій Гаврилів, Чарівний світ: Тепер : [роман]). Прикро вражений ботанік не займався вже цією рослиною скільки віку (Герберт Збіґнєв, Натюрморт із вудилом). Цілком ймовірно, що завтрішня зустріч із ботаніком виявиться останньою крапкою у його багаторічній кримінальній діяльності (Вікторія Андрусів, Пробач, Марцело...).]

2. жарг. Відмінник, старанний учень.
[Місько — дуже скромний хлопчик, завжди із книжкою в руці та ще й зокулярами наносі. Типовий «ботанік», як сказали б тепер (О. Слоньовська, Дівчина на кулі). Перед ним дриґав довгими руками молодий чоловік в окулярах, типовий ботанік, одягнутий у клітчасту сорочку, розщебнуту в комірі (Марія Римар, Білий слон). Наступний персонаж — Шарнір. Це типовий ботанік. В окулярах, худий... (Михайло Бриних, Електронний пластилін).]

3. жарг. Наркоман-початківець, який заборгував торгівцям наркотиками і відпрацьовує борг на зборі маку, конопель.
[Наркоманів у Нововолинську називають мирним прізвиськом "ботаніки". "Ботаніки" - народ спокійний. Нікого не чіпають, битися не лізуть, політикою, економікою не цікавляться. Живуть одним днем, думають лише про дозу (з мережі).]