Раз і разів...

[Andriy]

В правописі кажуть таке:

Деякі іменники чол. роду мають і нульове закінчення (основу): ватів (ват), кіловатів (кіловат), татів (тат), чобіт, а також після числівників: сім днів (і день), сто раз (і разів), але днів сім, разів сто

Чи є десь список іменників 2-ї відміни що мають нульове закінчення в родовому множини? бо якщо 100 раз то і 100 грам, і якщо 100 ват то і 100 байт, але той же ulif каже у род. мн. «разів, раз», але лише одна форма для: байтів, ватів, грамів, днів...

[Наталя]

В Ющука:
У родовому відмінку множини іменники II відміни чоловічого роду звичайно мають закінчення -ів: солдатів, партизанів, батьків, татів, кіловатів, омів, грамів, помідорів, кущів, країв. Нульове закінчення мають ті іменники, які втрачають суфікс -ин: киян, селян, заробітчан, болгар, татар. У тих іменниках, які не втрачають -ин, виступає закінчення -ів: грузинів, осетинів. Закінчення -ів має також слово хазяїв (і хазяїнів). Нульове закінчення мають також іменники чоловік (у значенні «осіб»), циган і чобіт.

А це в Синявського:
Іменники чоловічого роду всіх трьох груп щонайбільше приймають у родовому відмінку множини закінчення -ів (-їв), як от: до синів, без осокорів, степів, чортів, насипів, підписів, літописів, звірів, школярів, мечів, дощів, косарів, учителів, днів, ступенів, зятів, країв, солов’їв і т. ін. і навіть деякі іменники чоловічого роду на а- (-я): до старостів, теслів, суддів. Також у множинних: без байдиків, з бельбухів, бебехів, викрутасів, зальотів, дріжджів, ношів, наймів, наритників, пачосів, обжинків, окулярів, в’язів, сходів, шараварів, граблів, (і грабель), манівців, Чернівців (і Чернівець), Сорочинців, Яківців тощо і всі на -щі: радощів, молодощів, кліщів...

Але іменники чоловічого роду з наростком -ан-, -ян- перед -ин у родовому відмінку множини не мають закінчення (тобто чистий пень і є форма родового відмінку): без селян, з галичан, заробітчан, подолян, підгорян, хуторян і т. ін., ті ж, що з наростком -ин без -ан-, - ян- перед ними, звичайно теж приймають -ів: від болгарів, волохів, хазяїв (і хазяїнів), татарів (і татар) тощо.

Поодинокі іменники й інші: без чобіт, до циган, а надто після числівників: сім день (і днів), сто раз (частіше сто разів), сім чоловік тощо.

[Andriy]

а) тобто 5 грам, 300 ват, 4500 байт — неправильно? потрібно завжди 5 грамів, 300 ватів, 4500 байтів? і чи можна тоді вживати сталий вираз «хильнув 100 грам», чи лише «хильнув 100 грамів»?
б) деякі порадники не радять вживати чоловік на позначення осіб,

Не можемо позбутися російського трафарету в означенні кількості будь-якого колективу, заходу. Називаємо стільки-то чоловік. А в українській мові є милозвучне й адекватне слово осіб. Чому ж ним не користуємося?

і ось протилежне твердження від Євгенії Чак:

У значенні «носій найкращих моральних та інтелектуальних якостей» вживається тільки слово людина: «Людина — це звучить гордо» ; «Про нашого вчителя можна сказати» що це Людина з великої літери». У такому значенні вжити слово чоловік замість людина не можна.
Навпаки» тільки слово чоловік можна сполучати з кількісним числівником» наприклад: «До кімнати увійшло п'ять чоловік», а не «п'ять людей» (коли змінити звичайний порядок слів, тобто коли поставити кількісний числівник після слова чоловік, то словосполучення типу «чоловік п'ять» виражатиме неточність, приблизність твердження). Те саме стосується числівників неозначених: «До кімнати увійшло кілька (декілька, кільканадцять, кількадесят) чоловік», а не «декілька людей». Зате збірні числівники двоє, троє, четверо, семеро, тридцятеро сполучаються тільки зі словом люди (збірні числівники можуть виступати і без слова люди, яке при цьому мають на увазі). Наприклад: «До кімнати увійшло троє людей». — «До кімнати увійшло троє».

В АС на пошук «чоловік» дає майже виключно про осіб однієї статі (кремезний чоловік, стари́й пова́жний чолові́к...), окрім «за спи́ском (за реє́стром) сто чолові́к(а), прису́тніх вісімдеся́т», але й тут можна припустити йдеться лише про хлопців.

[Наталя]

а) тобто 5 грам, 300 ват, 4500 байт — неправильно? потрібно завжди 5 грамів, 300 ватів, 4500 байтів? і чи можна тоді вживати сталий вираз «хильнув 100 грам», чи лише «хильнув 100 грамів»?

Так. Завжди цим і керувалася. Хоча...
Натрапила на юей_мова давній допис п. Василя - адміна братнього форуму.

[Кувалда]

на нашому сайті є вся література, якою варто користуватися. Рештою користуватися тре’ обережно
Ні "Уроки", ні Чак не мають рації.

[Andriy]

на нашому сайті є вся література, якою варто користуватися. Рештою користуватися тре’ обережно
Ні "Уроки", ні Чак не мають рації.

а покликання дасте? бо поки я знайшов лише в Синявського:

Поодинокі іменники й інші: без чобіт, до циган, а надто після числівників: сім день (і днів), сто раз (частіше сто разів), сім чоловік тощо.

Оце «тощо» мені й муляє. Окрім того не зрозуміло чи «сім чоловік» у нього це «сім осіб» чи «сім мужиків»?

[Кувалда]

ти якось все до купи зсипав і людей, і чоботи . я відповім про людей, бо ти на них дав 2 покликання.
"Уроки державної мови": Не можемо позбутися російського трафарету в означенні кількості будь-якого колективу, заходу. Називаємо стільки-то чоловік. А в українській мові є милозвучне й адекватне слово осіб. Чому ж ним не користуємося?
Сайт в назві якого "Уроки..." говорить про "російський трафарет"
О.Пономарів (є на сайті): Потребує пояснень використання з числівниками слова чоловік. Коли ми кажемо два (три, чотири) чоловіки, то маємо на увазі лише представників чоловічої статі. А коли йдеться про певну кількість людей незалежно від статі, то маємо закінчення -а. «На зборах були присутні 532 чоловіка» (тобто люди обох статей). Таку особливість пояснюємо тим, що спочатку слово чоловік мало в нас таке саме значення, як і в інших слов’ян — являло собою однину до слова люди. Потім лексема чоловік семантично звузилася і стала позначати тільки половину людства, а в своєму первісному значенні вона була замінена словом людина. Є ще й варіанти 532 особи, 532 (двоє) людей.
Не знаю, чому Пономарів пише "звузилася", бо в мене не звузилася, наприклад . Іду за Грінченком:

Чолові́к, -ка, м.
1) Человѣкъ. Перелічив — аж сорок чоловіка. Рудч. Ск. II. 141. Оце вже стало їх шість чоловіка. Чуб. II. 96.
2) Вообще мужчина. Ляхи так одуріють, що жінки між ними стануть розумніші од чоловіків. Стор. М. Пр. 46.

Пономарів дає ще таке пояснення:
Щодо слова "мужчина". Українська мова виявилася оригінальною серед усіх слов'янських. Бо у всіх слов'ян маємо: російське "человек - люди"; білоруське "чалавек - людзі"; польське "człowiek - ludzie", чеське "člověk- lidé" тощо. А в нас від множини "люди"шляхом зворотного словотвору, тобто не від однини множина, а від множини однина, виник іменник "людина". Тому слово "чоловік" звузилося в значенні і стало позначати лише представника половини людства. "Чоловік" тепер означає "протилежне до слова "жінка", а також член подружжя". Порівняймо: "За столом сидів смаглявий, довговидий та сухорлявий чоловік" (Іван Нечуй-Левицький); "Чоловік її давно помер, старшого сина в Туреччині вбито" (Марко Вовчок). Кажемо: "чоловіча стать", "чоловіча рима" (в літературознавстві), "чоловічий рід" (у граматиці). Слово "мужчина" подається в словниках з позначкою "розмовне, рідковживане". Тож треба зважати на ці рекомендації

Ну а твердження Є.Чак: Навпаки» тільки слово чоловік можна сполучати з кількісним числівником» наприклад: «До кімнати увійшло п'ять чоловік», а не «п'ять людей» - це якось навіть несерйозно. Де ти взяв цю цитату?

Тобто, можна припустити, що є тенденція дедалі більше вживати "людей", але я б не був такий категоричний щодо "чоловік". Вживають досі і вживатимуть надалі .

[Кувалда]

може, з шановним О.Пономаревим якась феміністка поговорила і він вирішив, від гріха подалі, звузити значення

[Andriy]

дякую, а як щодо 100 грам/грамів, 20000 рентген/рентгенів, 300 байт/байтів?

[Кувалда]

а щодо них, то тільки -ів. Нульове закінчення - це виняток.
Правопис-28
Чистий пень мають:
... б) Іменники чоловічого роду:
... б) поодинокі після числівників: сім день (і днів), сто раз (частіше сто разі́в), па́ра чобі́т, сім чолові́к і ін. (але разів сто...).

Я виділив ключове слово. Не треба розширювати цей ряд
До речі. Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
ват, ва́та; ва́ти, -тів (англ. міра електр., від вл. ім. Ватт (Watt))
до честі УЛІФа, в ньому теж нема "ват"