Поділля

[Анатолій]

Поділля, -я, сер.
1. розм. Низовинна місцевість; долина.
[За Россю на поділлі, на рівнині неначе спав густий дубовий ліс (Нечуй-Левицький, «Старо-світські батюшки та матушки»); Сплетінням стежечок, вузькими плаями, що оперізують гори, ідуть гуцули на поділля (Михайло Стельмах, «Над Черемошем»)].
2. (з великої букви) Історико-географічна область України, що охоплює територію басейну межиріччя Південного Бугу та лівих приток Дністра; Подільська земля; Пониззя. // Земля (адміністратино-територіяльна одиниця найвищого рівня) Української Народної Республіки із центром у сучасному Кам'янці-Подільському.
3. (з великої букви) Кілька населенних пунктів у різних частинах України.

Ну й прикладів би побільше.