Конкурс-2

[denys]

Найближчим часом свій викладу. Але будуть певні зауваження у мене щодо виправленого.

[Анатолій]

.

Успіх наукових теорій, а особливо Ньютонової теорії тяжіння, на початку дев’ятнадцятого сторіччя підштовхнув французького науковця маркіза де Лапласа до твердження, що Всесвіт цілком визначений.	Успіх наукових теорій, а особливо Ньютонової теорії тяжіння, на початку ХIХ століття підштовхнув французького науковця маркіза де Лапласа до твердження (може, ліпше «думки», бо в дальшому реченні про «припущення» того самого де Лапласа), що Всесвіт цілком визначений (у словниках deterministic — детермінований).
***	***
Лаплас висловив припущення про існування/припустив, що повинен бути набору наукових законів, які дозволять людям передбачити будь-яку подію/все, що відбуватиметься у Всесвіті, якщо тільки знати повний стан цього Всесвіту в певний/якийсь час.	Лаплас висловив припущення про існування/припустив, що повинен бути набору (набір) наукових законів, які дозволять людям передбачити будь-яку подію/все, що відбуватиметься у Всесвіті, якщо тільки знати повний стан цього Всесвіту в певний/якийсь час.
***	***
Наприклад, якщо знати позиції та швидкості Сонця і планет у якийсь один момент, то ми могли б застосувати ньютонівські закони для визначення стану Сонячної системи в будь-який інший момент.	Наприклад, якщо знати позиції та швидкості Сонця і планет у якийсь один момент, то ми могли б застосувати ньютонівські (з малої букви чи великої?) закони для визначення стану Сонячної системи в будь-який інший момент.
***	***
У цьому випадку детермінізм здається досить очевидним, але Лаплас на цьому не спинився, припустивши, що подібні закони керують й усім іншим, зокрема людською поведінкою.	У цьому випадку детермінізм здається досить очевидним, але Лаплас на цьому не спинився, припустивши, що подібні закони керують і всім іншим, зокрема людською поведінкою.
***	***
Із доктриною наукового детермінізму категорично не погоджувалися/рішуче відкидали багато людей, які вважали, що та зазіхає/порушує на Божу свободу втручатися в світ, але до початку ХХ століття вона залишалася звичайним науковим припущенням.	З доктриною наукового детермінізму категорично не погоджувалися/рішуче відкидали багато людей, які вважали, що та зазіхає/порушує на Божу свободу (чи волю?) втручатись у світ, але до початку ХХ століття вона залишалася звичайним науковим припущенням.
***	***
Згідно з законами, у які вірили в той час, гаряче тіло має випромінювати електромагнетні хвилі (такі як радіохвилі, хвилі видимого діапазону або рентгенівські) рівномірно на всіх частотах.	Згідно із законами, у які вірили в той час, гаряче тіло має випромінювати електромагнетні хвилі (такі як радіохвилі, хвилі видимого діапазону або рентгенівські) рівномірно на всіх частотах.
***	***
А позаяк діапазон частот необмежений, це означатиме, що повна випромінювана енергія буде нескінченна.	А як діапазон частот необмежений, це означатиме, що повна випромінювана енергія буде нескінченна.
***	***
Для уникнення цього відверто безглуздого результату німецький науковець Макс Планк у 1900 році припустив, що світло, рентгенівські промені та інші хвилі не можуть випромінюватися з довільною інтенсивністю, а лише певними пакетами, які він назвав квантами.	Щоб уникнути цього відверто безглуздого результату німецький науковець Макс Планк 1900 року припустив, що світло, рентгенівські промені та інші хвилі не можуть випромінюватися з довільною інтенсивністю, а лише певними пакетами (порціями? Чи тут саме пакетами?), які він назвав квантами.
***	***
Відповідно, випромінювання на високих частотах буде зменшене, тож інтенсивність з якою тіло втрачатиме енергію буде скінченна.	Відповідно, випромінювання на високих частотах буде зменшене, тож інтенсивність із якою тіло втрачатиме енергію буде скінченна.
***	***
Квантова гіпотеза дуже добре пояснила спостережену інтенсивність випромінювання з гарячих тіл, але її значення для детермінізму стало зрозуміле лише в 1926-му, коли інший німецький науковець, Вернер Гайзенберґ, сформулював свій знаменитий принцип невизначеності.	Квантова гіпотеза дуже добре пояснила спостережену інтенсивність випромінювання з гарячих тіл, але її значення для детермінізму стало зрозуміле лише 1926-го, коли інший німецький науковець Вернер Гайзенберґ сформулював свій відомий принцип невизначеності.
***	***
Принцип невизначеності глибоко вплинув на те, як ми дивимося на світ.	Принцип невизначеності глибоко вплинув (справив глибокий/великий вплив?) на те, як ми дивимося на світ.
***	***
Навіть через вісімдесят з лишком років цей вплив не оцінили повною мірою багато філософів, і він досі привід для запеклих/багатьох дискусій.	Навіть через вісімдесят із лишком років цей уплив не оцінили повною мірою багато філософів, і він досі привід для запеклих/багатьох дискусій.
***	***
Інакше кажучи, якщо виконати однакові виміри великої кількості однакових систем, кожна з яких запущена однаково/з однаковим початком, виявиться, що результат виміру в якійсь кількості випадків буде A, в іншій – B, і так далі. Можна передбачити приблизну кількість разів, коли випаде результат А або Б, але неможливо передбачити конкретний результат якогось окремого виміру.	Інакше кажучи, якщо виконати однакові виміри великої кількості однакових систем, кожна з яких запущена однаково/з однаковим початком, виявиться, що результат виміру в якійсь кількості випадків буде A, в іншій – B, і так далі. Можна передбачити приблизну кількість разів, коли випаде результат А або Б (в оригіналі латинські A і B, а в українському варіянті мішанина), але неможливо передбачити конкретний результат якогось окремого виміру.
***	***
Таким чином квантова механіка впроваджує в науку неуникний елемент непередбачуваності або випадковості.	Так квантова механіка впроваджує в науку неуникний елемент непередбачуваності або випадковості.
***	***
Проте він ніколи не прийняв, що Всесвітом керує випадок; його почуття відбилися у знаменитому висловлюванні: «Бог не грає в кості».	Проте він ніколи не прийняв, що Всесвітом керує випадок; його почуття відбились у відомому вислові: «Бог не грає в кості».
***	***
Хоч світло й складається з хвиль, згідно з Планковою квантовою гіпотезою, в певному сенсі воно поводиться так, наче складається з частинок: воно може випромінюватися або поглинатися тільки пакетами, або квантами.	Хоч світло й складається з хвиль, згідно з Планковою квантовою гіпотезою, в певному розумінні воно поводиться так, наче складається з частинок: воно може випромінюватися або поглинатися тільки пакетами, або квантами.
***	***
Теорія квантової механіки спирається на цілковито новий тип математики, що більше не описує об’єктивний світ у термінах частинок і хвиль; це лише спостереження світу, який можне бути описаний в цих термінах.	Теорія квантової механіки спирається на цілковито новий тип математики, що більше не описує об’єктивний світ у термінах частинок і хвиль; це лише спостереження світу, який може бути описаний у цих термінах.
***	***
Іншими словами, гребені однієї групи хвиль можуть збігатися з западинами іншої групи.	Іншими словами, гребені однієї групи хвиль можуть збігатися із западинами іншої групи.
***	***
Добре відомий приклад інтерференції у разі світла – різні кольори, що їх часто видно на мильних бульбашках.	Добре відомий приклад інтерференції у разі світла (що таке «у разі світла»? Може, «щодо світла»/«у світло» чи просто «світла» абощо?) – різні кольори, що їх часто видно на мильних бульбашках.
***	***
Гребені хвиль певної довжини, що відбиваються від одного боку мильної плівки, збігаються з западинами хвиль, що відбиваються від іншого боку.	Гребені хвиль певної довжини, що відбиваються від одного боку мильної плівки, збігаються із западинами хвиль, що відбиваються від іншого боку.
***	***
Інтерференція може також відбутися і з частинками, через дуальність, внесену квантовою механікою. Знаменитий приклад – так званий двощілинний експеримент (рис. 4.2).	Інтерференція може також відбутись і з частинками, через дуальність, внесену квантовою механікою. Відомий приклад – так званий двощілинний експеримент (рис. 4.2).
***	***
З одного боку перегородки є джерело світла якогось певного кольору (тобто, хвиль певної довжини).	З одного боку перегородки є джерело світла якогось певного кольору (тобто хвиль певної довжини).
***	***
Тепер припустімо, що поставлено екран з протилежного до джерела світла боку перегородки/по другий від джерела світла бік перегородки.	Тепер припустімо, що поставлено екран із протилежного до джерела світла боку перегородки/по другий від джерела світла бік перегородки.
***	***
На будь-яку точку екрану падатимуть хвилі з двох щілин. Однак, загалом, відстань, яку світло має подолати від джерела до екрану через дві щілини, буде різна.	На будь-яку точку екрана падатимуть хвилі з двох щілин. Однак, загалом, відстань, яку світло має подолати від джерела до екрана через дві щілини, буде різна.
***	***
Це означатиме, що хвилі з щілин не будуть у фазі/різної фази, коли дістануться екрану: в якихось місцях вони гаситимуть одна одну, а в інших – підсилюватимуть.	Це означатиме, що хвилі із щілин не будуть у фазі/різної фази, коли дістануться екрана: в якихось місцях вони гаситимуть одна одну, а в інших – підсилюватимуть.
***	***
Відповідно, можна подумати, що відкриття іншої щілини просто збільшить кількість електронів, що дістаються/попадатимуть на кожної точки екрану, але, через інтерференцію, насправді в деяких місцях їхня кількість зменшується.	Відповідно, можна подумати, що відкриття іншої щілини просто збільшить кількість електронів, що дістаються/попадатимуть на кожної точки екрана, але, через інтерференцію, насправді в деяких місцях їхня кількість зменшується.
***	***
Якщо електрони пропускати через щілини по одному, то, можна очікувати, що кожен проходитиме через ту чи іншу щілину і таким чином поводитиметься так, ніби щілина, через яку він пройшов була там лише одна – даючи рівномірний розподіл на екрані.	Якщо електрони пропускати через щілини по одному, то можна очікувати, що кожен проходитиме через ту чи іншу щілину і таким чином поводитиметься так, ніби щілина, через яку він пройшов, була там лише одна – даючи рівномірний розподіл на екрані.
***	***
Часткове розв’язання цієї проблеми знайшов данський науковець Нільс Бор у 1913 році.	Часткове розв’язання цієї проблеми знайшов данський науковець Нільс Бор 1913 року.
***	***
Він припустив, що електрони рухаються по орбіті не на будь-якій відстані від центрального ядра, а лише на деяких певних/конкретних відстанях.	Він припустив, що електрони рухаються орбітою не на будь-якій відстані від центрального ядра, а лише на деяких певних/конкретних відстанях.
***	***
Якщо також припустити, що лише один чи два електрони можуть рухатися по орбіті на одній/будь-якій із цих відстаней, це розв’яже проблему колапсу атома, бо електрони не могли б рухатися по спіралі ще далі, ніж заповнивши орбіти з найменшими відстанями і з найменшою енергією.	Якщо також припустити, що лише один чи два електрони можуть рухатися орбітою на одній/будь-якій із цих відстаней, це розв’яже проблему колапсу атома, бо електрони не могли б рухатися по спіралі ще далі, ніж заповнивши орбіти з найменшими відстанями і з найменшою енергією.
***	***
Але не ясно, як її поширити на складніші атоми.	Але не зрозуміло, як її поширити на складніші атоми. (Як варіянт: Але як її поширити на складніші атоми — не зрозуміло.)
***	***
Вона виявила, що електрон, який рухається по орбіті навколо ядра, можна вважати хвилею/розглядати як хвилю з довжиною, залежною від його швидкості.	Вона виявила, що електрон, який рухається орбітою навколо ядра, можна вважати хвилею/розглядати як хвилю з довжиною, залежною від його швидкості.
***	***
Для цих орбіт гребені хвилі будуть в тому ж самому положенні на кожному обході/витку, тож хвилі додаватимуться: такі орбіти відповідатимуть Боровим дозволеним орбітам.	Для цих орбіт гребені хвилі будуть у тому ж самому положенні на кожному обході/витку, тож хвилі додаватимуться: такі орбіти відповідатимуть Боровим дозволеним орбітам.
***	***
Натомість, припускають, що вона рухається від точки А до точки Б кожним можливим шляхом. Із кожним шляхом пов’язана пара чисел: одне представляє розмір хвилі, інше – положення в циклі (тобто, на гребені, чи западині).	Натомість, припускають, що вона рухається від точки А до точки Б (про мішанину латинських і кириличних букв див. вище) кожним можливим шляхом. Із кожним шляхом пов’язана пара чисел: одне представляє розмір хвилі, інше – положення в циклі (тобто на гребені, чи западині).
***	***
Ймовірність проходження від точки А до точки Б вираховується додаванням хвиль для всіх шляхів.	Імовірність проходження від точки А до точки Б (про мішанину латинських і кириличних букв див. вище) вираховується додаванням хвиль для всіх шляхів.
***	***
Із цими ідеями, в конкретній математичній формі, було відносно просто вирахувати дозволені орбіти в складніших атомах і навіть молекулах, що складаються із якоїсь кількості атомів, утримуваних разом електронами на орбітах, що охоплюють більш як одне ядро.	Із цими ідеями, в конкретній математичній формі, було відносно просто вирахувати дозволені орбіти в складніших атомах і навіть молекулах, що складаються з якоїсь кількості атомів, утримуваних разом електронами на орбітах, що охоплюють більш як одне ядро.
***	***
Позаяк структура молекул та їхні взаємодії між собою лежать в основі всієї хімії та біології, квантова механіка, загалом, дозволяє нам передбачити майже все, що бачимо навколо, у межах, встановлених принципом невизначеності.	А як структура молекул та їхні взаємодії між собою лежать в основі всієї хімії та біології, квантова механіка, загалом, дозволяє нам передбачити майже все, що бачимо навколо, у межах, встановлених принципом невизначеності.
***	***
(Однак на практиці розрахунки, потрібні для систем, що містять більш як кілька електронів, такі складні, що ми не в змозі їх виконувати).	Однак на практиці розрахунки, потрібні для систем, що містять більш як кілька електронів, такі складні, що ми не в змозі їх виконувати.)
***	***
А отже, в якомусь сенсі, класична загальна теорія відносності, передбачаючи точки нескінченної густини, передбачає свою падіння/провал/уразливість, так само, як класична (тобто, неквантова) механіка передбачила свою падіння/провал/уразливість, припускаючи, що атоми мають сколапсувати до нескінченної густини.	А отже, в якомусь розумінні, класична загальна теорія відносності, передбачаючи точки нескінченної густини, передбачає свою падіння/провал/уразливість, так само, як класична (тобто неквантова) механіка передбачила свою падіння/провал/уразливість, припускаючи, що атоми мають сколапсувати до нескінченної густини.
***	***
Однак наразі нам треба перейти до недавніх спроб об’єднати наше розуміння інших сил природи в одну, об’єднану квантову теорію.	Однак зараз/тепер нам треба перейти до недавніх спроб об’єднати наше розуміння інших сил природи в одну, об’єднану квантову теорію

А як цю таблицю догори підтягнути, хто знає?

[Olesya_Gomin]

Пане Анатолію,
я звісно, не проти виправлень і обговорень, але цікаво, чим саме мій переклад заслужив увагу з Вашого боку? Чи плануєте Ви розгалядати й інші переклади?
А ще в мене між заголовком й умовною таблицею прірва. Це тільки в мене чи так воно і є?

[Анатолій]

Пане Анатолію,
я звісно, не проти виправлень і обговорень, але цікаво, чим саме мій переклад заслужив увагу з Вашого боку? Чи плануєте Ви розгалядати й інші переклади?

Про розділ 1, що його переклав denys, я вже висловлювався. Розділ 2 — мій, до нього я ще не добрався, бо хочу ще й на Кувалдині зауваження відповісти, а на це треба час. Розділ 3 я перше не помітив, бо там чомусь у заголовку латинка (Rozdil 3 Vsesvit,wo rozwurjyetsja). Ну а 4-й ваш. Інші на черзі.

А ще в мене між заголовком й умовною таблицею прірва.Це тільки в мене чи так воно і є?

Не тільки. Я, власне, й написав наприкінці: «А як цю таблицю догори підтягнути, хто знає?».

[Olesya_Gomin]

Спасибі за відповідь! Тоді ОК.
Про таблицю, на жаль, не знаю

[Andriy]

я виправив форматування таблиці, на жаль наразі якщо класти рядки таблиці в нові рядки (тобто перед тегом tr починати новий рядок) форум всі ці нові рядки кладе перед таблицею
поки я не маю гарного рішення, тож якщо вставляти великі таблиці тре всю таблицю в один текстовий рядок записувати

[Кувалда]

Щоб уже зовсім закрити конкурс: до 10.02.2014 учасники можуть надсилати свої зауваги на мої зауваги , бо далі буде літредагування.
Мета – книжка має бути цілком перекладена, зредагована і літопрацьована, щоб постати на сайті в усій красі
Фільм Hawking

[Andriy]

Взяв 8-й розділ

[Andriy]

Переклад 8-го пішов на поталу головному редактору
Схоже в нас залишилося перекласти лише епілог?

[Andriy]

12-й розділ теж пішов головному, тепер справа за редакторами