Упівець
Упівець
УПІВЕЦЬ, -ця, чол. Член Української повстанської армії - озброєного крила Організації українських націоналістів.
[Упівець Маньковський, котрий спробував учинити опір, був убитий на місці (Б. Савка, Останні на полі слави...). Не треба й Христини питатися. Її Михайло упівець був (Ж. Куява, Із медом полин). — Не те слово — довго, чоловіче добрий, — важко зітхнув упівець. — Майже стільки, скільки ви прослужили Совєцькому Союзу, я просидів у таборах за неньку-Україну! (В. Пасько, Час прощення). Мені набридло товкти воду в ступі, тому я вирішив краще промовчати. Така моя поведінка упівця, здається, цілком влаштувала (А. Кокотюха, Червоний). Поетові-упівцю Петрові Василенку (інші прибрані прізвища: «Волош», «Гетьманець», «Полтавець») таки пощастило (Дзвін: часопис Спілки письменників України). Багато разів відділи куреня Байди під його диригентурою співали по польських селах і здобували упівцям добре ім'я (Юрій Борець-Чумак, УПА у вирі боротьби...).]
[Упівець Маньковський, котрий спробував учинити опір, був убитий на місці (Б. Савка, Останні на полі слави...). Не треба й Христини питатися. Її Михайло упівець був (Ж. Куява, Із медом полин). — Не те слово — довго, чоловіче добрий, — важко зітхнув упівець. — Майже стільки, скільки ви прослужили Совєцькому Союзу, я просидів у таборах за неньку-Україну! (В. Пасько, Час прощення). Мені набридло товкти воду в ступі, тому я вирішив краще промовчати. Така моя поведінка упівця, здається, цілком влаштувала (А. Кокотюха, Червоний). Поетові-упівцю Петрові Василенку (інші прибрані прізвища: «Волош», «Гетьманець», «Полтавець») таки пощастило (Дзвін: часопис Спілки письменників України). Багато разів відділи куреня Байди під його диригентурою співали по польських селах і здобували упівцям добре ім'я (Юрій Борець-Чумак, УПА у вирі боротьби...).]
Re: Упівець
Член Української повстанської армії - озброєного крила Організації українських націоналістів .
Упівець Маньковський, котрий спробував учинити опір, був убитий на місці (Б. Савка, Останні на полі слави...). - кепська мова
Упівець Маньковський, котрий спробував учинити опір, був убитий на місці (Б. Савка, Останні на полі слави...). - кепська мова
Re: Упівець
Тільки не озброєного, а збройного.
Re: Упівець
як на мене, то і не озброєного, і не збройного крила. До чого тут ОУН? Я б ще зрозумів, якби таке означення давали в російському словнику .
Re: Упівець
Такою мовою, Кувалдо, пише пів-України. До того ж Ваша мова, може, теж комусь не до смаку.Кувалда писав: Упівець Маньковський, котрий спробував учинити опір, був убитий на місці (Б. Савка, Останні на полі слави...). - кепська мова
Re: Упівець
Цілком згодна, але спробуйте переконати в цьому автора статтіКувалда писав:як на мене, то і не озброєного, і не збройного крила. До чого тут ОУН? Я б ще зрозумів, якби таке означення давали в російському словнику .
Re: Упівець
Якщо автор спирається на "пів України", то навіть не намагатимусь . Хто хоче писати зросійщеною українською - флаґ єму в рукі. Ті ж, хто хоче писати саме українською, мають пам’ятати таке:
До прикметника котрий (наголос має бути на кінці) є частіше вживана в народній мові й старша віком дублета – которий. Обидва ці прикметники – цілком однаково значіння, а саме: в українській стародавній і сучасній народній мові вони мають роподільно-числове значіння, цебто котрий (чи которий) із двох, із трьох,.. із багатьох. Отже, вживаючи цих прикметників, мають на увазі два, три, багато об’єктів (М.Сулима).
До прикметника котрий (наголос має бути на кінці) є частіше вживана в народній мові й старша віком дублета – которий. Обидва ці прикметники – цілком однаково значіння, а саме: в українській стародавній і сучасній народній мові вони мають роподільно-числове значіння, цебто котрий (чи которий) із двох, із трьох,.. із багатьох. Отже, вживаючи цих прикметників, мають на увазі два, три, багато об’єктів (М.Сулима).
Re: Упівець
Два моменти щодо "котрий" і "которий". Вони також мають значення "деякий", (рос. "иной"). У прикладі з упівцем справді доречніше було б "що", а не "котрий". Але в такому сенсі воно таки вживається аж бігом і всюди: “Онисько... у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат” (Панас Мирний). Я зустрічав таке і в народних піснях і, здається, навіть у думах. На жаль, не можу зараз проілюструвати.