Заноричитися

[Наталя]

ЗАНОРИЧИТИСЯ, -чуся, -чишся, дієсл.
1. Упасти обличчям донизу.
[Він підскочив та пихиць її! так і заноричилась! Черниг. у. ("Словарь..." Б. Грінченка). Тоді він підібгав незграбкуваті ноги й заноричився храпом у підстілку; спроквола випростуючи задні ноги, сяк-так зіп’явся вперше за кілька днів на свої рипучі ходулі й пошкутильгав через двір до вівчарні… (В. Дрозд. Три чарівні перлини).]
2. перен. Зануритися.
[Пружини голосно зойкнули, і колеса глибоко заноричилися в пісок (В. Дрозд. Зелена корова Манька).]

Словозміна:

[Ґалаха]

або дати норчака.
Націливсь – та й шарах бичкові у білий, прямовисний, наче дошка, лоб поміж рогами. Захитавсь бичок. І тут же й гепнувся. Норчака дав (Андрій Кондратюк і Борис Боровець, Поза межами суєти); ...байдужий і п’я­ний, виглядатимеш електричку до Ясиноватої, в юрбі помітиш знайому й метнешся назустріч по молодому льод­ку, даси норчака, тітки верескнуть... (Євген Пашковський, Безодня) І як знесилений, опереможений зеленим змієм, муж падав, давав норчака під стіл, тоді його благовірная із полюбовником лагідно переносила у ліжко, де він і засинав мертвецьким сном, оно від храпу могутнього стеля двигтіла (Андрій Кондратюк і Борис Боровець, Випромінювання любови).

[Анатолій]

Як тоді має бути стаття?

[Ґалаха]

на ваш розсуд

[Наталя]

Дати (піти) норчака - цікавий фразеологізм. Можливо, дати його окремою статтею?

[Анатолій]

Додано.

Дати (піти) норчака - цікавий фразеологізм. Можливо, дати його окремою статтею?

Є окрема стаття.