Кругосветка

[Анатолій]

Кругосветка — разг. (кругосветное путешествие) ???

[Анатолій]

Кругосветка — разг. (кругосветное путешествие) ???

[Olesya_Gomin]

Колосвітка?

[sikemo]

навкружсвітня подорож|мандровиця, мандри, мандрівка, вандрівка
подорож довкола світу

[Дмитро]

Колись розважав про слова навколосвітній та навколонауковий:

Якось в одній дискусії перекладачів я зауважив був, що не годиться творити складних слів із навколо-. Вони незграбні й слонуваті. Ми можемо, наприклад, сказати між зір і поміж зір, але тільки міжзоряний, за двором і позад (позаду) двору, але тільки задвірок, між (межи) гір, поміж (помежи) гір, серед гір, посеред гір, але тільки міжгір’я (межигір’я), середгір’я, лежати проти й лежати навпроти, але тільки протилежний. Прийменники навколо, навпроти, поміж, позад тощо і так складні. Нащо їх обтяжувати ще другою частиною? Навіть укладачі СУМа не змогли дібрати прикладів ужитку прикметника навколосвітній ні в літературі, ні в газетах. Бо це слово, як на мене, не відповідає духові української мови. Кругосвітній звучить доладніше й миліше. Проте опоненти закинули мені, що подорожувати кругом світу чи круг світу — росіянізм. Навіть коли я навів безліч прикладів з прийменниками круг (кругом) із творів наших класиків від Надсяння до Надмор’я, то не зміг переконати. Навіть коли завважив, що кругосвітній є в Грінченка, і перекладено його не кругосветным, а не зовсім точним всемирный. Тобто точного відповідника кругосвітньому в російській мові на початку двадцятого сторіччя ще не було. Дали ми східному сусідові слово, обернув він його на кругосветный (коли б творив сам, то мав би вокруг мира і вокругмирный), а нам повернув навколосвітній. Такими самими повертанками-перевертанками є й слова передсмак та післясмак. Переклавши наші засмак і посмак, росіяни дістали предвкушение і послевкусие, а тоді ми, переклавши вдруге, дістали передсмак і післясмак. І таких переперекладених слів сьогодні хоч греблю гати.
Та повернімося до кругосвітнього. Слів із першою частиною круго- в українській мові не дуже багато, але вони є: круговид, кругогляд, кругозір, круговерть, кругобіжний. Слова із першою частиною навколо- —кальки з російської, проте, на жаль, багато хто цього вже не відчуває, унезграбнюючи раз у раз ними своє і без того поросійщене мовлення. А яких іще слів, крім кругосветный, знають росіяни із кінцевою частиною -светный? Сусветный і несусветный. Чи не білорусизми це, бува? А ми? Всесвітній, великосвітній, сьогосвітній, несьогосвітній, мерзосвітній, несвітній, тогосвітній, цілосвітній… І чиє ж слово кругосвітній? Російське?
Але ці аргументи опонентів не переконали. Що ж, так чи так, але, гадаю, саме з причин, викладених вище, люди не хочуть уживати понаднормовий, а кажуть надурочний (хоч краще, звісно, було б наднормовий). Не почуєш від людей і позачергового, тільки надзвичайний чи екстрений (хоч можна, певна річ, сказати й нечерговий). Отож до кожного російського около- треба добирати своїх відповідників зі скарбів рідної мови. Маємо ж бо ми такі слова, як привушний, приполюсний, оцвітина, осердя. Саме вони й мають бути нам за дороговказ.
Тепер треба визначити, що ж воно таке околонаучный? Здається, росіяни й самі не мають точного тлумачення. Одні словники твердять, що це «имеющий косвенное отношение к науке», другі — «имеющий лишь внешнее отношение к науке, к научной среде». То яке воно, те «отношеніє»? Найчастіше, здається, прикметник уживається зі словом общественность. Хто це такі? Чи не псевдонауковці, бува? А околонаучные издания? Які це? Псевдонаукові, напівнаукові, малонаукові чи ненаукові? А навколонауковий — це, як на мене, мовний «брахіозавр».

[lelka]

справді цікаві міркування, дякую

[Наталя]

І я підхопила.

[sikemo]

ще: мундіалька

[Ґалаха]

угу, цікаво.

[Анатолій]

ще: мундіалька

Чому мундіалька?