Пітер Кері. Папуга та Олів’є в Америці

[Наталя]

Хіба йдеться лише про мене? Покажіть мені хоча б одного шанувальника рідної мови, котрий гадає на... ромені (або ж дарує букет романів). Більш ніж переконана, що народ навіть не знає, що то за овоч.
Як на мене, ромашка з ремаркою розм. - не злочин.

[Кувалда]

Є такий на́рід, що й таблички множення не знає, то, мо’, і не розказувати йому про неї?
Я написав, що "ромашка" - росіянізм. Усе .
Тут не "Циркулярник, а "Порадник". Вільному воля, ходячому путь .

Ой по горі роман цвіте,
Долиною козак іде
Та у журби питається,
Де та доля пишається? (Т.Шевченко)

Й ромен-зiлля стало в´януть
у туманах:
Iшла дiвчина й зiрвала
його в травах. (Т.Осьмачка)

Ромен-зілля, ромен-зілля,
Ромен похилився;
З України до дівчини
Козак уклонився. (Веснянка (гаївка))

І десь там юрми, натовпи, там люди!
Там зорі в небі чисті, як ромен.
Ще жінка мужу падає на груди,
і діти тягнуть руки до стремен. (Л.Костенко)

Ось він уже як хмара
Ось він уже пароплав
Ось він уже як чайка
Ось він уже як ромен (М.Вінграновський)

ромен упав на траву
розкинувши метелики (Т.Мельничук)
Правильна форма назви міста на Сумщині Ромен. Так воно зветься в літописах. У творах класиків української літератури, зокрема в Т. Шевченка: «І книжечок з куншти­ками в Ромні накупила». Форму Ромен обстоювали та обстоюють відомі діячі української культури, життя яких пов'язане з цим містом, — Б. Антоненко-Давидович, Д. Бі­лоус та ін. Але в офіційному вжитку лишається чомусь невмотивована множина — Ромни. Замість питомих українських назв Броварі, Лубні користуємося зіпсованими Бровари, Лубни. (О.Пономарів)

[Наталя]

Аякже! Вона пам'ятає, вона нiчого не забула з того лiта у Зеленому гаю. Не забула й ромашок. Густих-прегустих! (Б. Олійник).
Роблять над ними могилки, втикають хрестики й садять у головах ромашки... (І. Багряний. Сад гетсиманський).
А на межі ромашки, i молочай, i чебрець, i дзвоники... Тут уже дiд Махтей зупиняються, витягають з кошика сітку (О. Вишня).
Тут червоніли хрещики дикої гвоздики, красувався перестріч гайовий, хвалилася бiлими вiночками ромашка i все з кимсь переморгувалась тендітна віяста метлиця (М. Стельмах).
Пишнi саранки, дикi ромашки, i мак, в'юнки, I плакун, i ще, й ще - всi, якi трапились, прибули гостi (І. Багряний).
Перейшов у густi ромашки, лiг у гущавинi. Щоб вернути розвiяний настрiй, почав знову декламувати з притиском… (С. Васильченко).
Сосни, старi i молодi, чадили навкруги своїм пахучим, п'янючим, густим чадом, ранки i вечори нагадували пiч, в якiй горить смоляне корiння, по вогкiй, твердiй, глинянiй землi бринiли на всi лади живi й неживi iстоти, вперемiшку сунишники iз джмелями, крилатi ромашки з крилатими метеликами, а вгорi, в густiй, як вода, зеленi коренастих дубiв i лип, що ото на захiдному окраї Попiвщини, гули ночами сови, а днями круки вибивали свої немудрi симфонiї... (У. Самчук).
...на високому гiнкому стебельцi росла лугова цариця - ромашка. Це, мабуть, була найпрекраснiша в свiтi квiточка: рiвна, висока, з сумно нахиленою набiк яскраво-жовтою, в бiлих нiжних прозорих пелюсточках голiвкою, ще й зверху прикроплена дрiбною, як вiстря стальної голки, росичкою (Г. Тютюнник).
Сидить на порiжку i обриває пелюстки на ромашцi, шепочучи: "Є - нема, є - нема, є..." (Г. Тютюнник).
Перед нею лежала галявина з темно-зеленою травою й бiлими вогниками ромашок (В. Шевчук).

[Кувалда]

Ну і? Письменники совєтського періоду і теперішні вживали/вживають "ромашку". І це відміняє її статус росіянізма?

[Наталя]

І це відміняє її статус росіянізма?

Відміняє також росіянізм. Тож попрацюйте над цим. ))
А дівчата гадають на ромашці. Хай там що Ви собі намрієте.

[Кувалда]

Наталю, дівчата гадають на ромашці - це подвійний росіянізм: той, про який Ви вже знаєте, а другий – українські дівчата ворожать на ..., а гадають про...

[Наталя]

Не морочте голову.

І це відміняє її статус росіянізма?

П, с. Іменник "росіянізм" в родовому відмінкові має флексію -у.

[Кувалда]

загалом -у, але -а, робить його росіянізмішим

[Наталя]

А ну Вас. )

[Кувалда]

ага. а от українською краще: не морочте голови