Скумасно, присл., невідм., діал. Про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває; страшно.
[Ой і скумасно ж йон гув, хоч вуха затуляй, так страшко виття теє було чуть. … І так мені скумасно, і так мені скумасно зробилося, а то вже моя Оксанка востаннє по земельці нашій ступала. … А Уляна Несторка хоч не пішла, а у себе в дворі так голосила, аж скумасно чуть було (Володимир Дрозд. Листя землі). Виття на якусь мить завмерло, потім знову рвонулося в небо – собака вив так сумно, так скумасно, що тривога передалася й тітці Ганні та Петрові — Толі й Валі з нами не було, вони вже спали. Мати, вловивши щось знайоме, наструнилася і завмерла (Петро Дідович. Кросна долі).]
Синоніми: боязко, бійно, жаско, жасно, запко, пудно, страшно, моторошно.
З етимології.
Скумасний, а, е. 1. Страшний. 2. Поганий, кепський. Сьогодні скумасна погода (Лисенко, 1974).
Скуматъ, а. см. 1) Лоскутъ. Скуматъ полотна. 2) Клокъ. Скуматъ волосовъ выдравъ.
Скуматокъ, -тка, см. умен. слова "скуматъ". Лоскутокъ. Скуматокъ полоценца залапиць колѣнцо.
Скумацце, я. с. ср. собир. 1) Лохмотье. Скумацце висиць съ под сподницы.
Скумациць, -чу, -цишъ, сов. Заскумациць, гл. д. Драть за волоса, рвать клочьями волоса или шерсть. За што ты скумацишъ хлопца? Собаки свиню скумацюць, заскумацили. (Носович, 1870)
Походження бр. "скуматъ" невідоме, але воно нагадує укр. "скубати" (псл. *skubti) або лит. skum̃stė sf. vargas, sunkumas (злидні, скрута).
Скумасно
Re: Скумасно
Певно, тре’ позначку діал.
Re: Скумасно
Чернігівське слівце. От ще приклад із художньої літератури:
«Виття на якусь мить завмерло, потім знову рвонулося в небо – собака вив так сумно, так скумасно, що тривога передалася й тітці Ганні та Петрові — Толі й Валі з нами не було, вони вже спали. Мати, вловивши щось знайоме, наструнилася і завмерла» (Петро ДІДОВИЧ, «Кросна долі»).
Автор — уродженець Чернігівщини, як і Володимир Дрозд.
«Виття на якусь мить завмерло, потім знову рвонулося в небо – собака вив так сумно, так скумасно, що тривога передалася й тітці Ганні та Петрові — Толі й Валі з нами не було, вони вже спали. Мати, вловивши щось знайоме, наструнилася і завмерла» (Петро ДІДОВИЧ, «Кросна долі»).
Автор — уродженець Чернігівщини, як і Володимир Дрозд.
Re: Скумасно
Пропоную такий варіянт статті:
Скумасно, присл., невідм., діал. (Східне Полісся).
1. Страшно.
[1. Скажу: не було — не повірите, подумаєте, що хизуюся. Було не страшно, а скумасно було. У нас на Чернігівщині так кажуть У нас на Чернігівщині так кажуть. (Володимир Дрозд, «Ювеналій Мельников»). 2. Виття на якусь мить завмерло, потім знову рвонулося в небо – собака вив так сумно, так скумасно, що тривога передалася й тітці Ганні та Петрові Толі й Валі з нами не було, вони вже спали. (Петро Дідович, «Кросна долі»).]
2. Погано, кепсько.
От тільки до другого значення немає прикладу.
Скумасно, присл., невідм., діал. (Східне Полісся).
1. Страшно.
[1. Скажу: не було — не повірите, подумаєте, що хизуюся. Було не страшно, а скумасно було. У нас на Чернігівщині так кажуть У нас на Чернігівщині так кажуть. (Володимир Дрозд, «Ювеналій Мельников»). 2. Виття на якусь мить завмерло, потім знову рвонулося в небо – собака вив так сумно, так скумасно, що тривога передалася й тітці Ганні та Петрові Толі й Валі з нами не було, вони вже спали. (Петро Дідович, «Кросна долі»).]
2. Погано, кепсько.
От тільки до другого значення немає прикладу.
Re: Скумасно
Тю, сама написала:Наталя писав:Нормальний був варіант. Нічого мудрувати.
То чому ж відповідний прислівник має одне значення?Скумасний, а, е. 1. Страшний. 2. Поганий, кепський. Сьогодні скумасна погода (Лисенко, 1974).
І що це за пояснення: "Про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває"?