Чи варто вживати слова підхурделило, шляхояма, телепата, їзда, уторнадило та про інші тонкощі роботи з текстом розповідає Анна-Марія Волосацька, літературний редактор, асистент кафедри медіакомунікацій гуманітарного факультету Українського католицького університету.
http://gazeta.ua/articles/chistota-movl ... tor/521737
"Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
Модератор: Анатолій
Re: "Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
Цікаве інтерв’ю, Наталю. Загалом ґут , але:
1. Якщо часописи "Критика", "Ї", телеканал СТБ послуговуються Харківським правописом, то журнал "Країна", "Газета по-українськи" зберігають мовлення своїх героїв, а це переважно суржик… І те, і те має свої особливості, свою місію, і неоднозначне з наукового погляду… Я так зрозумів, Харківський правопис опинився на одному рівні з суржиком
2. Складно було з авторами, які знали українську радянську мову. Приносила їм словники, давні та сучасні, книжки з порадами авторитетних мовознавців Бориса Антоненка-Давидовича, Олександра Пономарева, Олександри Сербенської… Переконувала – погоджувались… А хіба тепер в українських незалежних самостійних, автономних, національних вишах вивчають не українську радянську мову? Ото все, що зробили за 25 років, так це завели ґ, якогось дідька переставили м’який знак і ввели макоцвітну норму – паралельні форми відмінювання прізвищ на -ів. А весь совок в мові залищили. Тому Анні-Марії й надалі доведеться правити радянську українську мову, зокрема, тих мовців, які народилися в незалежній
3. Нам дуже потрібно формувати сучасний інститут редакторства – медійного, книжкового. не поняв
1. Якщо часописи "Критика", "Ї", телеканал СТБ послуговуються Харківським правописом, то журнал "Країна", "Газета по-українськи" зберігають мовлення своїх героїв, а це переважно суржик… І те, і те має свої особливості, свою місію, і неоднозначне з наукового погляду… Я так зрозумів, Харківський правопис опинився на одному рівні з суржиком
2. Складно було з авторами, які знали українську радянську мову. Приносила їм словники, давні та сучасні, книжки з порадами авторитетних мовознавців Бориса Антоненка-Давидовича, Олександра Пономарева, Олександри Сербенської… Переконувала – погоджувались… А хіба тепер в українських незалежних самостійних, автономних, національних вишах вивчають не українську радянську мову? Ото все, що зробили за 25 років, так це завели ґ, якогось дідька переставили м’який знак і ввели макоцвітну норму – паралельні форми відмінювання прізвищ на -ів. А весь совок в мові залищили. Тому Анні-Марії й надалі доведеться правити радянську українську мову, зокрема, тих мовців, які народилися в незалежній
3. Нам дуже потрібно формувати сучасний інститут редакторства – медійного, книжкового. не поняв
Re: "Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
треба створювати установу, яка б слідкувала за мовою тих самих медій, і могла б їх карати за недотримання правил.
бо можна прийняти бездоганний правопис, але ніхто на нього не зважатиме.
бо можна прийняти бездоганний правопис, але ніхто на нього не зважатиме.
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: "Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
Якщо слідкуватимуть за мовою — точно буде глина.Ґалаха писав:треба створювати установу, яка б слідкувала за мовою тих самих медій, і могла б їх карати за недотримання правил.
бо можна прийняти бездоганний правопис, але ніхто на нього не зважатиме.
Re: "Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
я вагаюсь, як можна назвати те, чим мовить, для прикладу, канал 24Анатолій писав:Якщо слідкуватимуть за мовою — точно буде глина.
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.
Re: "Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
просто Ви неправильно вжили виділене слово
такої установи не тре’. Це має бути справа добровільна. Тобто люди самі повинні тягнутися до правильного. Значна більшість так і робить. Просто не завжди знають, як правильно. А от для цього варто мати установу, яка б розсіювала темряву . Академічні установи можуть теж, звісно, розсіювати, але на дорадчих засадах. До системної щоденної приземленої праці вони годяться не дуже. Власне, не дарма і у Франції, і в Туреччині, де починалося з головних законодавців – Академій, врешті постворювали державні органи, за якими останнє слово.
такої установи не тре’. Це має бути справа добровільна. Тобто люди самі повинні тягнутися до правильного. Значна більшість так і робить. Просто не завжди знають, як правильно. А от для цього варто мати установу, яка б розсіювала темряву . Академічні установи можуть теж, звісно, розсіювати, але на дорадчих засадах. До системної щоденної приземленої праці вони годяться не дуже. Власне, не дарма і у Франції, і в Туреччині, де починалося з головних законодавців – Академій, врешті постворювали державні органи, за якими останнє слово.
Re: "Пластикові стаканчики – а чому не пластянки?"
треба наглядати, чи як?Кувалда писав:просто Ви неправильно вжили виділене слово
зважаючи на інертність загалу, на це годі сподіватися.Кувалда писав:Це має бути справа добровільна. Тобто люди самі повинні тягнутися до правильного.
здається ви оптиміст...Кувалда писав:Значна більшість так і робить.
Востаннє редагувалось Чет жовтня 31, 2013 5:06 pm користувачем Ґалаха, всього редагувалось 2 разів.
Що глибшими стають наші знання, то більшає безодня незвіданости навколо них.