І так, почну
. Кожному учасникові я надсилатиму вордівські файли (у режимі правок, для зручності). Тут виставлятиму зредаговані тексти для обговорення/заперечень.
Насамперед я звернув увагу на відповідність фізичній суті та правильність ужитку слів/сполук. Літредагування, можливо, ще буде після закінчення роботи над поправленими текстами і виставляннями їх у розділі "Пропоновані до перекладу книжки". Я там уже розпочав відповідну тему.
Свої розділи, виставляючи, автори перекладів можуть підписувати (вказувати ім’я, прізвище під назвою розділу), або просто залишатиметься нік.
Оцінки виставлю після обговорення, призи – домовимося про дату зустрічі.
Починаємо з Дениса
Подяки
Багато людей допомагали мені в написанні цієї книжки. Надихали всі мої колеги, без винятку. Впродовж цих років моїми основними однодумцями і співробітниками були Роджер Пенроуз, Роберт Джероч, Брендон Картер, Джордж Еліс, Ґарі Ґібенс, Дон Пейдж та Джим Гартл. Я їм дуже зобов'язаний, а також моїм аспірантам, які завжди допомагали у разі потреби.
Один з моїх студентів, Браян Віт, багато в чому мені допоміг у написанні першого видання цієї книжки. Мій редактор з «Бентем букс» (Bantam Books), Пітер Ґуцарді, зробив безліч зауваг, що значно покращили книжку. Крім того, за це видання, я хотів би подякувати Ендрю Данну, що допоміг мені перевірити текст.
Я б ніколи не написав цієї книжки без своєї системи зв'язку. Програмне забезпечення «Еквалайзер» подарував мені Волт Волтош з «Вордс плюс інк.» (Words Plus Inc.), Ленкестер, Каліфорнія. Мовний синтезатор мені подарувала фірма «Спіч плюс» (Speech Plus), Санівейл, Каліфорнія. Синтезатор і портативний комп’ютер встановив на мій інвалідний візок Дейвід Мейсон з «Кембридж едептів комунікейшн лтд.» (Cambridge Adaptive Communication Ltd.). Тепер завдяки цій системі я можу спілкуватися краще, аніж до того, як втратив голос.
Упродовж тих років я мав багато секретарів і помічників, з допомогою яких я писав та перевіряв цю книжку. Я дуже вдячний секретарям Джуді Фела, Ен Ралф, Лаурі Джентрі, Шеріл Білінґтон та Сью Мейсі. Моїми асистентами були Колін Вільямс, Дейвід Томас, Реймонд Лефлейм, Нік Філіпс, Ендрю Дан, Стюарт Джеймісон, Джонатан Бренчлі, Тім Гант, Саймон Ґіл, Джон Роджерс та Том Кендал. Вони, медсестри, колеги, друзі та сім'я, дали мені змогу жити дуже насиченим життям і продовжувати свої дослідження, попри мою інвалідність.
Стівен Гокінґ
Передмова
Я не писав передмови до оригінального/початкового/першого видання книги «Коротка історія часу». Це зробив Карл Саґан. Натомість я написав невеликі «Подяки» з наміром усім подякувати. Проте деякі фонди, що надали мені підтримку, не надто втішилися з того, що були згадані, бо це привело до значного збільшення кількості заяв.
Не думаю, щоб хтось з моїх видавців, мій агент чи я сам очікували, що книжка досягне чогось подібного до того, що сталося. Вона залишалася в списку бестселерів лондонської "Санді таймс" упродовж 237 тижнів, довше, ніж будь-яка інша книжка (мабуть, за винятком Біблії та Шекспіра). Її переклали десь на сорок мов і продали приблизно один примірник на кожні 750 чоловіків, жінок та дітей по всьому світу. Як зазначив Нейтан Мірволд з корпорації «Майкрософт» (один з моїх колишніх постдоків): «Я продав більше книжок з фізики, аніж Мадонна продала про секс».
Успіх «Короткої історії» свідчить про дуже широкий інтерес до великих питань на кшталт: «Звідки ми взялися? І чому Всесвіт такий, який є?».
Я скористався можливістю оновити книжку і додати нові теоретичні та спостереженнєві результати, отримані відтоді, як книжка була вперше опублікована (у День сміху, 1988). Я додав новий розділ про червоточини і подорож у часі. Загальна теорія відносності Айнштайна, видається, пропонує можливість того, що ми могли б створювати і підтримувати червоточини, малі трубки, які з’єднуватимуть різні регіони простору-часу. Якщо це так, тоді ми могли б використовувати їх для швидкої подорожі навколо галактики або подорожі назад у часі. Звичайно, ми не бачили жодної людини з майбутнього (чи бачили?), але я розглядаю можливе пояснення цьому.
Я також описую прогрес, досягнутий останнім часом в пошуку «дуальностей» або відповідностей між позірно різними фізичними теоріями. Ці відповідності – сильна ознака того, що існує повна єдина теорія фізики, але вони також вказують на те, що записати цю теорію в одному фундаментальному формулюванні може й не бути здійсненним. Натомість, нам, можливо, доведеться користуватися різними відображеннями основної теорії в різних ситуаціях. Це можна порівняти з тим, що ми не в змозі зобразити поверхню Землі на одній мапі, й тому змушені використовувати різні для різних регіонів. На нашу думку, об'єднання всіх законів науки стало б революцією, але це не змінило б найсуттєвішого моменту: Всесвіт керується низкою раціональних законів, які ми можемо відкрити і зрозуміти.
Щодо спостережень, то, безумовно, найважливішою подією було вимірювання флуктуацій космічного мікрохвильового фонового проміння за допомогою супутника «Дослідник космічного фону» (COBE – Cosmic Background Explorer satellite) та інших спільних проєктів. Ці флуктуації – відбитки пальців творення, крихітні початкові неоднорідності в інакшому гладкому та однорідному ранньому Всесвіті, який пізніше перетворився на галактики, зорі та всі інші структури, які ми бачимо довкола себе. Їхня форма відповідає передбаченням припущення, що Всесвіт не має меж чи країв в уявному напрямку часу, проте подальші спостереження будуть необхідні, щоб відрізнити це припущення від інших ймовірних пояснень щодо флуктуацій фону. Втім протягом декількох років, ми знатимемо, чи можемо вірити, що живемо у Всесвіті, який повністю автономний і який не має ні початку, ні кінця.
Стівен Гокінґ
Процес затягнеться на 2 тижні. Тексти в режимі правок відправлятиму безпосередньо перекладачам. Обговорення/заперечення тут. Оцінки виставлю всім разом (числа 15-17 жовтня). Перепрошую за затримку 