Ну звісно, я про це не раз казав: кирилиця постійно трансформувалась до реалій/потреб української мови. Стали не потрібними γ, θ, Ѧ — прибрали їх, треба було окремий для звука [g] — занесли букву ґ. Гнучка зручна й зрозуміла система через тяглість традицій.
Tak, bula pro ce mova − pro peretvorennja kyrylky vprodovž stolitj.
Ale ja pryklad z tymy vže «mertvymy» nyni bukvamy viv do togo, ščo kažučy pro nepidgotovlenogo čytaj (čytaj: pro NE faxivcja-movoznavcja) my sjogodni ne možemo kazaty pro te, movlja, ščo nam je legko zrozumilymy teksty, rukopysty, peršodruky kiljkasotlitnjoï davnyny. Tak, dlja pevnogo kola znavciv bezumovno usi ci kyrylkovi teksty spryjmajutjsja bez velykyx trudnošči. Ale vony na ce navmysno včylysja. Prote dlja peresičnogo zagalu ni z bisa ti teksty ne je «legko zrozumilymy».
Zalyšajetjsja odyn Vaš arǧument, aby cipko trymatysja toï kyrylky: tradycijnistj.
Ale tradyciï majutj zvyčku duže kardynaljno zminjuvatysja! Často − navitj u duže nespodivanyj, neperedbačlyvyj bik. Tož požyvemo-pobačymo, ščo vid neï (tradycijnosty kyrylkovoï) zalyšytjsa ročkiv tak čerez 25-30.
І скільки, на вашу думку, людей становлять «vže dovoli čyslenni spiljnoty šanuvaljnykiv UkrLatu»? ;)
Kiljka tysjač − vže točno! ;)
http://www.day.kiev.ua/uk/article/podro ... yaroslavni
http://vkrajina.com/ua/movni-pytannya/u ... chist.html
Vtim, zrozumilo, ščo narazi ja ne možu Vam nadaty točnoï kiljkosti pryxiyljnykiv dumky pro perexid na UkrLatynku, pozajak dlja cjogo potribno zdijsnyty dovoli serjozne doslidžennja, suspiljnyj zamir: samotužky meni ce ne pid sylu. Odnak te, ščo ce ne kiljka desjatkiv čy navitj sotenj ljudej, a značno i značno biljše − možete ne sumnivatysja. Ale tut pytannja ne u tomu, skiljky pryxyljnykiv UkrLatu je nyni. Pytannja u tomu, skiljky ïx bude čerez 10 rokiv, 20, 30.... :)
І чим не задовільняє українська кирилиця ваших потреб?
V odnu SMSku možna vtysnuty u dviči menše znakiv ;)))))
A koly cerjozno, to nasampered tym, ščo jak peretynaješ kyrylkovu-latynkovu granycju, to vidrazu potrapljaješ u «tajožnyj sojuz».
Kyrylka, po suti, je takoju sobi prokladkoju miž svitom latynkovym − tym, jakyj my zvykly nazyvaty «cyvilizovanym», ta svitom ijeroglefičnym abo ž svitom arabsjkoï v'jazzi.
Do reči, jak ne kruty, a navitj jakščo vzjaty ti slovjansjki krajny, jaki nikoly ne buly v SSSRi, ale poslugovuvalysja tež kyrylkoju − to vony je vidrazu na porjadok vidstališymy navtij porivnjano zi svoïmy tež slovjansjkymy, ale latynkovymy susidamy: Bolgarija, Makedonija, ta sama Serbija, jaka bulo zavysla pomiž dvox svitiv, odnak nyni taky postupovo sxyljajetjsja do latynkovoï «cyvilizaciï»....
Zvisno, je j inšym pryklad: skažimo, ta samu Rumunija. Ale tut možna provesty inšyj vododil − šce ce svit ortodoksiï (t.zv. pravoslavija): jakyj deščo šyršyj za svit suto kyrylkovyj. Ta ce vže pidmet dlja inšoï besidy.
Що нового (якісно кращого) дасть укрлатинка порівняно з українською кирилицею?
Z plynom lit spryčynytj suttjevi mentaljni zminy. Možna navitj skazaty − protysovkovi zminy.
(Іншими словами: чим кращий «Боїнг» за «Аеробуса»?)
Osobysto meni Aerobus značno biljše podobajetjsja − vin zatyšnišyj dlja pasažyra za Boïng.
Možna skazaty, ščo Aerobus stvorenyj z dumkoju pro ljudynu, a Boïng − prosto dlja masvogo peremiščennja robočoï syly.
А щодо того, що багато людей не відчувають потреби в кирилиці, то попитайте, наприклад, у програмістів — людей, що на роботі з кирилицею майже не «дружать» (суцільні цифри й латинка). Думка одного з них уже в цій темі звучала.
Dumky v progarmnykiv tež rizni je: často − dosytj protyležni.
Z inšogo boku, naši programnyky − ce ščosj na vzirecj Obamy: zovni niby i čornoškiryj, ale za sposobom myslennja − vyxovanecj «biloï» školy. Tobto «čornym» vin je suto texnično.
Te same i z programnykamy: poza robotoju, zvisno, vony poslugovujutjsja kyrylyceju, ale neju prosto transliterujutj novomodni anglijsjki славєчка. Takyj sobi sučasnyj pidžyn. Vin tak ïxnja kyrylka je takoju suto zovni, jaka až nijak ne rjatuje UkrMovu vid pryvnesennja tymy samymy pro ljudsjke oko «kyrylkovymy» programnymy ciloï zlyvy čužyzmiv!