Щодо "датчика". Це російська калька, і саме через це його прагнуть замінити.
Утім, низка міркувань застерігає науковців від безоглядної заміни терміна «датчик» на «давач». Насамперед, «давач» утворений за зразком російської пари «передатчик» - «датчик», тобто є прикладом граматичного калькування з російської. Крім того, словотвірна модель за допомогою суфікса «-ач» не є доцільною для цього поняття. По-перше, тут немає семи активної дії, яку містить суфікс «-ач»: наприклад, «*давач струму» ніякого струму не дає, а лише показує його наявність, «давач руху» більше асоціюється з двигуном, а не сенсором. По-друге, суфікс «-ач» характерний для конверсивів, тобто пар термінів зі значенням доповнювальності («передавач» - «приймач»). Тому термін «давач» потребує конверсива: «*взяч», «*брач», що не зумовлене специфікою денотата. По-третє, термін «давач» має небажані асоціації: давачка, давалка...
З іншого боку, термін «датник» конверсивів не потребує, і утворений він за продуктивною моделлю українського словотвору шляхом додавання суфікса «-ник» подібно до слів «розвідник», «кутник», «мітник», «ватник» тощо. Тому варто на ньому й спинитися.
Датчик? Давач? Датник
Модератор: Анатолій
Re: Датчик? Давач? Датник
Дякую за посилання, пане Анатолію.
Отже, доктор технічних наук пан Гінзбург, який перекладає назву професії "рабочий" як "робочий" замість "робітник" (чи не тому, що слово "робітник" утворене за тою самою словотвірною моделлю, що й термін "датник"), принагідно агітує за "давач", чомусь ні словом не обмовившись про вмотивований термін "датник". Такий однобокий підхід насторожує. Чи від "робітника" нам теж потрібно відмовитися?
Авторові слід би було спочатку проконсультуватися з мовознавцями щодо етимологічного та компонентного аналізу термінів, які він пропонує.
Тому - "не вірю".
Крім того, перекладні словники, на які посилається пан Гінзбург, не можуть подати контексту. Сучасна лінгвістика вчить сприймати слово (а отже, й термін) у контексті. Тільки контекст розкриває семантику слова повністю. Тому варто звертатися до фахових тлумачних словників та енциклопедій, щоб відчути термін у контексті. Краще до паперових, але на крайній випадок згодиться й Вікіпедія.
Саме в контекстах переваги терміна "датник" над терміном "давач" особливо відчутні. Про відтворення/спотворення значення виразу та про відсутність/наявність небажаних конотацій було вище.
Ще більше переконуюся, що ті фахівці, які пропонують уживати "датник" як відповідник російського "датчик", мають рацію.
Отже, доктор технічних наук пан Гінзбург, який перекладає назву професії "рабочий" як "робочий" замість "робітник" (чи не тому, що слово "робітник" утворене за тою самою словотвірною моделлю, що й термін "датник"), принагідно агітує за "давач", чомусь ні словом не обмовившись про вмотивований термін "датник". Такий однобокий підхід насторожує. Чи від "робітника" нам теж потрібно відмовитися?
Авторові слід би було спочатку проконсультуватися з мовознавцями щодо етимологічного та компонентного аналізу термінів, які він пропонує.
Тому - "не вірю".
Крім того, перекладні словники, на які посилається пан Гінзбург, не можуть подати контексту. Сучасна лінгвістика вчить сприймати слово (а отже, й термін) у контексті. Тільки контекст розкриває семантику слова повністю. Тому варто звертатися до фахових тлумачних словників та енциклопедій, щоб відчути термін у контексті. Краще до паперових, але на крайній випадок згодиться й Вікіпедія.
Саме в контекстах переваги терміна "датник" над терміном "давач" особливо відчутні. Про відтворення/спотворення значення виразу та про відсутність/наявність небажаних конотацій було вище.
Ще більше переконуюся, що ті фахівці, які пропонують уживати "датник" як відповідник російського "датчик", мають рацію.
Re: Датчик? Давач? Датник
Шан. Selestina, мені чомусь теж не до вподоби "Давач" 
, але...
1) Ви стверджуєте, що «давач» утворений за зразком російської пари «передатчик» - «датчик», тобто є прикладом граматичного калькування з російської. Добре. "Давач" - калька з російської. Так і є. Але поставте поряд "давач", "датник" і "датчик" і скажіть: яка калька кальковіша? Для зручності, я виділю спільні букви грубо: давач, датник. Сподіваюсь, Ви не станете стверджувати, що датник не калька, а просто збіг такий. До того ж за наявності передавача, а не передатника, у давача більще підставовості, особливо на тлі віддавача, надавача, подавача тощо. Та й власне слово "давач" раніше з’явилося за потребу знайти відповідника до "датчика".
2) По-перше, тут немає семи активної дії, яку містить суфікс «-ач»: наприклад, «*давач струму» ніякого струму не дає, а лише показує його наявність, «давач руху» більше асоціюється з двигуном, а не сенсором. Так. Це перетворювач якоїсь вимірюваної величини в якийсь сигнал. Тому власне, слово "давач" мене не влаштовує. Але "датник" – це що? Той, що дає; той, що може дати?... Тоді яка різниця? Чи це той, що з датами працює. Тоді інша справа. Міняємо "дані" на "дати", як у германців, тоді "датник" дуже навіть нічого собі. Але тільки тоді 
.
3) По-друге, суфікс «-ач» характерний для конверсивів, тобто пар термінів зі значенням доповнювальності («передавач» - «приймач»). Тому термін «давач» потребує конверсива: «*взяч», «*брач», що не зумовлене специфікою денотата. Та нічого він не потребує Це якесь цілком надумане твердження. Візьміть усі слова на -ач і переконайтеся, що таких, "з парами", може, десяток-другий, а "розпарованих" щонайменше на порядок більше. Це, звісно, якщо не почати розширювати поняття "доповнювальності" 
. Бо так вмах знайти "доповнялки" до глядача, слухача, тримача, пускача, перемикача тощо я, наприклад, і не взявся б .
4) По-третє, термін «давач» має небажані асоціації: давачка, давалка...
Щось не виникли. У нас чимало слів, де букву заміниш і вже не асоціації, а неприємності, а тут де давач, а де давалка .
Висновок: фахівці, які пропонують уживати "датник" як відповідник російського "датчик" покищо видають бажане за дійсне. І пропонують навіть не заміну шила на мило, а заміну хоч недолугого, але уживаного слова, на не менш недолуге, але нове.
Поки так
, але...1) Ви стверджуєте, що «давач» утворений за зразком російської пари «передатчик» - «датчик», тобто є прикладом граматичного калькування з російської. Добре. "Давач" - калька з російської. Так і є. Але поставте поряд "давач", "датник" і "датчик" і скажіть: яка калька кальковіша? Для зручності, я виділю спільні букви грубо: давач, датник. Сподіваюсь, Ви не станете стверджувати, що датник не калька, а просто збіг такий. До того ж за наявності передавача, а не передатника, у давача більще підставовості, особливо на тлі віддавача, надавача, подавача тощо. Та й власне слово "давач" раніше з’явилося за потребу знайти відповідника до "датчика".
2) По-перше, тут немає семи активної дії, яку містить суфікс «-ач»: наприклад, «*давач струму» ніякого струму не дає, а лише показує його наявність, «давач руху» більше асоціюється з двигуном, а не сенсором. Так. Це перетворювач якоїсь вимірюваної величини в якийсь сигнал. Тому власне, слово "давач" мене не влаштовує. Але "датник" – це що? Той, що дає; той, що може дати?... Тоді яка різниця?
Чи це той, що з датами працює. Тоді інша справа. Міняємо "дані" на "дати", як у германців, тоді "датник" дуже навіть нічого собі. Але тільки тоді .3) По-друге, суфікс «-ач» характерний для конверсивів, тобто пар термінів зі значенням доповнювальності («передавач» - «приймач»). Тому термін «давач» потребує конверсива: «*взяч», «*брач», що не зумовлене специфікою денотата. Та нічого він не потребує
Це якесь цілком надумане твердження. Візьміть усі слова на -ач і переконайтеся, що таких, "з парами", може, десяток-другий, а "розпарованих" щонайменше на порядок більше. Це, звісно, якщо не почати розширювати поняття "доповнювальності" . Бо так вмах знайти "доповнялки" до глядача, слухача, тримача, пускача, перемикача тощо я, наприклад, і не взявся б . 4) По-третє, термін «давач» має небажані асоціації: давачка, давалка...
Щось не виникли. У нас чимало слів, де букву заміниш і вже не асоціації, а неприємності, а тут де давач, а де давалка .Висновок: фахівці, які пропонують уживати "датник" як відповідник російського "датчик" покищо видають бажане за дійсне. І пропонують навіть не заміну шила на мило, а заміну хоч недолугого, але уживаного слова, на не менш недолуге, але нове.
Поки так
Re: Датчик? Давач? Датник
взагалі точніше «чутливий елемент» або «сенсор», але перше задовге, а друге — запозичене...
Re: Датчик? Давач? Датник
ага. який-небудь чутлик . але в будь-якому разі "сенсор" серед відповідників має бути
. але в будь-якому разі "сенсор" серед відповідників має бутиRe: Датчик? Давач? Датник
Дякую за участь в обговоренні, пане Кувалдо та пане Андрію.
Мушу уточнити думку щодо суфікса "-ач". Вище було зазначено, що він передбачає конверсивність (чого немає в суфікса "-ник", як уже було говорено). Саме так: передбачає, але не зумовлює. А властивість конверсивності лексемі "давач" передав його предок - "передавач". І взагалі, узагальнення частини в мові слід проводити вкрай обережно.
До терміна "сенсор" я ставлюся більше позиивно. Хоча він має недолік: в українській мові (на відміу від російської) вкоренилося слово "сенс", яке накладає свої конотації.
Для порівняння пропоную учасникам обговорення провести семантичний аналіз текстів із Вікіпедії. У другому випадку термін "датник" заступлений "сенсором".
Датники перетворюють величину, яка контролюється (тиск, температура, витрата, концентрація, частота, швидкість, переміщення, електрична напруга, електричний струм і т.д.) в сигнал (електричний, оптичний, пневматичний), зручний для вимірювання, передачі, перетворення, зберігання і реєстрації інформації про стан об'єкта вимірювання.
Сенсори перетворюють величину, яка контролюється (тиск, температура, витрата, концентрація, частота, швидкість, переміщення, електрична напруга, електричний струм і т.д.) в сигнал (електричний, оптичний, пневматичний), зручний для вимірювання, передачі, перетворення, зберігання і реєстрації інформації про стан об'єкта вимірювання.
Під терміном «датник» (датчик) у технічному застосуванні можуть матись на увазі такі означення:
первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент або сенсор) — вимірювальний перетворювач, який першим взаємодіє з об'єктом вимірювання[6] і видає сигнал вимірювальної інформації, придатний для технічного використання, зазвичай електричний, хоча буває і інший (наприклад, пневматичний сигнал). Наприклад: тензорезистор, фотодіод, сильфон та ін.;
завершений виріб на основі згаданого вище елемента, що додатково включає, залежно від потреби, засоби: підсилення сигналу, лінеаризації, калібрування, аналого-цифрового перетворення та інтерфейсу для інтегрування у системи керування. У цьому випадку чутливий елемент давача сам по собі може називатись сенсором. Наприклад: світлочутлива матриця, датник тиску та ін.;
частина вимірювальної системи або системи керування у вигляді закінченої конструктивної сукупності первинних вимірювальних перетворювачів, що містить один або декілька вторинних вимірювальних перетворювачів сигналу, котра розташована в зоні дії факторів впливу об'єкту і яка сприймає стандартно закодовану інформацію від цього об'єкта. Наприклад: витратомір Коріоліса, тензометр та ін .
Під терміном «сенсор» у технічному застосуванні можуть матись на увазі такі означення:
первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент або сенсор) — вимірювальний перетворювач, який першим взаємодіє з об'єктом вимірювання[6] і видає сигнал вимірювальної інформації, придатний для технічного використання, зазвичай електричний, хоча буває і інший (наприклад, пневматичний сигнал). Наприклад: тензорезистор, фотодіод, сильфон та ін.;
завершений виріб на основі згаданого вище елемента, що додатково включає, залежно від потреби, засоби: підсилення сигналу, лінеаризації, калібрування, аналого-цифрового перетворення та інтерфейсу для інтегрування у системи керування. У цьому випадку чутливий елемент давача сам по собі може називатись сенсором. Наприклад: світлочутлива матриця, датник тиску та ін.;
частина вимірювальної системи або системи керування у вигляді закінченої конструктивної сукупності первинних вимірювальних перетворювачів, що містить один або декілька вторинних вимірювальних перетворювачів сигналу, котра розташована в зоні дії факторів впливу об'єкту і яка сприймає стандартно закодовану інформацію від цього об'єкта. Наприклад: витратомір Коріоліса, тензометр та ін .
Навість із побіжного погляду видно, що "датник" має ширше значення, ніж "сенсор".
Цей же корпус дає змогу переконатися, що заміна "датника" на "давач" неминуче призвела б до значного спотворення змісту.
Щоб не затягувати обговореня, пропоную всім учасникам виставити бали кожному відповіднику російського "датчик", які тут були згадані, за десятибальною шкалою.
Мій варіант такий:
датник - 9
сенсор - 7
чуливий елемет - 6
датчик - 4
чутлик - 2
давач - 1
Мушу уточнити думку щодо суфікса "-ач". Вище було зазначено, що він передбачає конверсивність (чого немає в суфікса "-ник", як уже було говорено). Саме так: передбачає, але не зумовлює. А властивість конверсивності лексемі "давач" передав його предок - "передавач". І взагалі, узагальнення частини в мові слід проводити вкрай обережно.
До терміна "сенсор" я ставлюся більше позиивно. Хоча він має недолік: в українській мові (на відміу від російської) вкоренилося слово "сенс", яке накладає свої конотації.
Для порівняння пропоную учасникам обговорення провести семантичний аналіз текстів із Вікіпедії. У другому випадку термін "датник" заступлений "сенсором".
Датники перетворюють величину, яка контролюється (тиск, температура, витрата, концентрація, частота, швидкість, переміщення, електрична напруга, електричний струм і т.д.) в сигнал (електричний, оптичний, пневматичний), зручний для вимірювання, передачі, перетворення, зберігання і реєстрації інформації про стан об'єкта вимірювання.
Сенсори перетворюють величину, яка контролюється (тиск, температура, витрата, концентрація, частота, швидкість, переміщення, електрична напруга, електричний струм і т.д.) в сигнал (електричний, оптичний, пневматичний), зручний для вимірювання, передачі, перетворення, зберігання і реєстрації інформації про стан об'єкта вимірювання.
Під терміном «датник» (датчик) у технічному застосуванні можуть матись на увазі такі означення:
первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент або сенсор) — вимірювальний перетворювач, який першим взаємодіє з об'єктом вимірювання[6] і видає сигнал вимірювальної інформації, придатний для технічного використання, зазвичай електричний, хоча буває і інший (наприклад, пневматичний сигнал). Наприклад: тензорезистор, фотодіод, сильфон та ін.;
завершений виріб на основі згаданого вище елемента, що додатково включає, залежно від потреби, засоби: підсилення сигналу, лінеаризації, калібрування, аналого-цифрового перетворення та інтерфейсу для інтегрування у системи керування. У цьому випадку чутливий елемент давача сам по собі може називатись сенсором. Наприклад: світлочутлива матриця, датник тиску та ін.;
частина вимірювальної системи або системи керування у вигляді закінченої конструктивної сукупності первинних вимірювальних перетворювачів, що містить один або декілька вторинних вимірювальних перетворювачів сигналу, котра розташована в зоні дії факторів впливу об'єкту і яка сприймає стандартно закодовану інформацію від цього об'єкта. Наприклад: витратомір Коріоліса, тензометр та ін .
Під терміном «сенсор» у технічному застосуванні можуть матись на увазі такі означення:
первинний вимірювальний перетворювач (чутливий елемент або сенсор) — вимірювальний перетворювач, який першим взаємодіє з об'єктом вимірювання[6] і видає сигнал вимірювальної інформації, придатний для технічного використання, зазвичай електричний, хоча буває і інший (наприклад, пневматичний сигнал). Наприклад: тензорезистор, фотодіод, сильфон та ін.;
завершений виріб на основі згаданого вище елемента, що додатково включає, залежно від потреби, засоби: підсилення сигналу, лінеаризації, калібрування, аналого-цифрового перетворення та інтерфейсу для інтегрування у системи керування. У цьому випадку чутливий елемент давача сам по собі може називатись сенсором. Наприклад: світлочутлива матриця, датник тиску та ін.;
частина вимірювальної системи або системи керування у вигляді закінченої конструктивної сукупності первинних вимірювальних перетворювачів, що містить один або декілька вторинних вимірювальних перетворювачів сигналу, котра розташована в зоні дії факторів впливу об'єкту і яка сприймає стандартно закодовану інформацію від цього об'єкта. Наприклад: витратомір Коріоліса, тензометр та ін .
Навість із побіжного погляду видно, що "датник" має ширше значення, ніж "сенсор".
Цей же корпус дає змогу переконатися, що заміна "датника" на "давач" неминуче призвела б до значного спотворення змісту.
Щоб не затягувати обговореня, пропоную всім учасникам виставити бали кожному відповіднику російського "датчик", які тут були згадані, за десятибальною шкалою.
Мій варіант такий:
датник - 9
сенсор - 7
чуливий елемет - 6
датчик - 4
чутлик - 2
давач - 1
Re: Датчик? Давач? Датник
Шан. Selestina, щодо "Вище було зазначено, що він передбачає конверсивність (чого немає в суфікса "-ник", як уже було говорено). Саме так: передбачає, але не зумовлює. А властивість конверсивності лексемі "давач" передав його предок - "передавач". І взагалі, узагальнення частини в мові слід проводити вкрай обережно". Я допускаю, що філологи можуть таке припускати. Загалом, припущення можуть бути різні. Мені просто показати, що "передбачає, але не зумовлює" можна застосувати до яких-завгодно суфіксів, і зокрема для -ник. Але це нічого не змінить.
Я глянув щодо "датника" в інеті. Можу зробити висновок, що це слово М.Вакуленка (не зважатиму на інші значення, на кшталт "скласти датник наших перемог"). Я бачу це слово в українській вікіпедії (отже, у нього (слова) є вже "фани", або ж М.Вакуленко впроваджує це слово в життя) і в деяких інших джерелах. Я додав це слово в народний словник.
Я глянув щодо "датника" в інеті. Можу зробити висновок, що це слово М.Вакуленка (не зважатиму на інші значення, на кшталт "скласти датник наших перемог"). Я бачу це слово в українській вікіпедії (отже, у нього (слова) є вже "фани", або ж М.Вакуленко впроваджує це слово в життя) і в деяких інших джерелах. Я додав це слово в народний словник.
Re: Датчик? Давач? Датник
У багатьох ВУЗах та в частині професійної спільноти АСУТП прижився саме термін "датчик". Слово "давач" приймається важко. Я розумію що це російська калька, однак це ситуація сьогодення. І таких "калькованих" (не впевнений що вірно написав) слів у професійній літературі дуже багато, і спеціалісти важко сприймають нові для них поняття, я думаю що це пояснювати не треба. Моя суб'єктивна думка (спеціаліста і викладача в області АСУТП), що "датчик" треба залишити як синонім, але не рекомендований для вживання.
Re: Датчик? Давач? Датник
Річ тут не в кальці. В українській мові куди не глянь кальки . Як і в інших мовах. Річ у тому, щоб та калька не порушувала українських норм. Суфікс -чик в українській мові не має тих функцій, які він має в російській.
О.Синявський:
36. -ик, -ник, -альник, -івник, -ільник, -чик, -їк — надзвичайно поширений наросток, надто ж у сполученні з -н-, -аль-, -їв-, -ч-, з різним значінням при різних пнях:
а) на означення осіб і конкретних предметів за певною ознакою (при прикметникових і дієслівних пнях): верхови́к, січови́к, годови́к, молоди́к, судови́к, борови́к (гриб), варе́ник, крише́ник, цеге́льник, поде́нник, башта́нник, сви́стик, пи́щик, обі́жник, ві́рник, безді́тник, вла́сник, годи́нник, грабі́жник, банду́рник..., а потім із прикметникових слів -ник перенесений і на інші пні: лі́жник, візни́к, скарбни́к, робітни́к, моло́тник, гребі́нник, курни́к, голубни́к, погрібни́к, березни́к (порівн. -ак)..., .а від дієслів на -ати -альник: подава́льник, кида́льник, прибира́льник..., на -увати -івник, вартівни́к, гордівни́к, рахівни́к, чарівни́к..., від тих же дієслів, що мають дієприкметник на -ений (див. § 89), -ільник: волочі́льник, громаді́льник, городі́льник, щепі́льник, кладі́льник, золі́льник (іноді й -ильник: лічи́льник тощо). Порівн. іще -ач, -ець, -ар, -ак, -ій.
б) на означення здрібнілости іменників чоловічого роду (-ик, -чик): во́лик, во́зик, поко́їк, до́щик, бо́рщик, голу́бчик, хло́пчик, горо́бчик...
Зрідка -чик уживається на означення особи як члена певного колективу: бра́тчик (член братства), забро́дчик (член артілі "заброду"), переворо́тчик, підсу́дчик (новотвори).
Та й навіть новотвори, за винятком братчика, краще звучать з -ник. У 30-х роках з цього приводу були різні погромні резолюції, доповіді. Зокрема:
3) Іменники чол. роду з суфіксами -щик, -чик (Горецький П.).
Так само, як безпідставно заперечували ... кої мови.
Тобто слова на -чик [без ознаки здрібнілості] в нас одиничні, на кшталт: небіжчик – полонізм, є варіянт небіжник і поширеніше слово покійник; братчик — тут, можливо, якраз здрібніла форма. Власне, усім словам з -чик, які не вписуються в українські норми творення [варваризмам], є в українській заміна, зокрема таким поширеним росіянізмам, як льотчик, датчик, покажчик. Деколи така заміна незвична. Так новотвори на те й новотвори, що незвичні.
Я додам датчика з приміткою
. Як і в інших мовах. Річ у тому, щоб та калька не порушувала українських норм. Суфікс -чик в українській мові не має тих функцій, які він має в російській.О.Синявський:
36. -ик, -ник, -альник, -івник, -ільник, -чик, -їк — надзвичайно поширений наросток, надто ж у сполученні з -н-, -аль-, -їв-, -ч-, з різним значінням при різних пнях:
а) на означення осіб і конкретних предметів за певною ознакою (при прикметникових і дієслівних пнях): верхови́к, січови́к, годови́к, молоди́к, судови́к, борови́к (гриб), варе́ник, крише́ник, цеге́льник, поде́нник, башта́нник, сви́стик, пи́щик, обі́жник, ві́рник, безді́тник, вла́сник, годи́нник, грабі́жник, банду́рник..., а потім із прикметникових слів -ник перенесений і на інші пні: лі́жник, візни́к, скарбни́к, робітни́к, моло́тник, гребі́нник, курни́к, голубни́к, погрібни́к, березни́к (порівн. -ак)..., .а від дієслів на -ати -альник: подава́льник, кида́льник, прибира́льник..., на -увати -івник, вартівни́к, гордівни́к, рахівни́к, чарівни́к..., від тих же дієслів, що мають дієприкметник на -ений (див. § 89), -ільник: волочі́льник, громаді́льник, городі́льник, щепі́льник, кладі́льник, золі́льник (іноді й -ильник: лічи́льник тощо). Порівн. іще -ач, -ець, -ар, -ак, -ій.
б) на означення здрібнілости іменників чоловічого роду (-ик, -чик): во́лик, во́зик, поко́їк, до́щик, бо́рщик, голу́бчик, хло́пчик, горо́бчик...
Зрідка -чик уживається на означення особи як члена певного колективу: бра́тчик (член братства), забро́дчик (член артілі "заброду"), переворо́тчик, підсу́дчик (новотвори).
Та й навіть новотвори, за винятком братчика, краще звучать з -ник. У 30-х роках з цього приводу були різні погромні резолюції, доповіді. Зокрема:
3) Іменники чол. роду з суфіксами -щик, -чик (Горецький П.).
Так само, як безпідставно заперечували ... кої мови.
Тобто слова на -чик [без ознаки здрібнілості] в нас одиничні, на кшталт: небіжчик – полонізм, є варіянт небіжник і поширеніше слово покійник; братчик — тут, можливо, якраз здрібніла форма. Власне, усім словам з -чик, які не вписуються в українські норми творення [варваризмам], є в українській заміна, зокрема таким поширеним росіянізмам, як льотчик, датчик, покажчик. Деколи така заміна незвична. Так новотвори на те й новотвори, що незвичні.
Я додам датчика з приміткою