Питання всередині розповідного речення

[Netti]

Підкажіть, будь ласка, чи правильно оформлені наступні речення:

* Він наполягає, що для відповіді на питання «що мені робити?» необхідна попередня відповідь на питання «частиною якої історії я себе вважаю?».
* Згідно з постмодерністським мисленням, відповідь на питання «що неправильно зі світом?» вказує на тенденцію...
* На запитання: «яким чином...?» – автор відповідає: «Я знаю тільки...»

Особливо мене цікавить, (1) чи потрібна двокрапка після слова питання, (2) з якої літери почитається саме питання, (3) чи треба знак питання в кінці питального речення.
Ну і заодно, чи потрібна крапка після лапок в першому і третьому реченнях. А також - чи не треба на початку першого речення фразу "Він наполягає, що..." виправити на "Він наполягає на тому, що..."
Я ніяк не можу знайти правила оформлення таких речень. Можливо, неправильно шукаю?

[Кувалда]

завжди вважав пунктуацію третьорядною справою . Ви не знайшли не тому, що погано шукали. Думаю, такі приклади є в якихось книжках з умовною назвою "Пунктуація". Але позаяк чинні пунктуаційні правила насамперед створені для того, щоб сипати абітурієнтів, то я висловлю тільки свою думку: я б написав двокрапки і з великої букви

[Кувалда]

але я бачив різні варіянти, зокрема і без двокрапки. з великої чи малої, певно, залежить, чи закінчений вислів в лапках. Думаю, це має бути в Ющука

[Netti]

А де його можна знайти? Тобто не самого Ющука , а його посібник чи довідник?

[Кувалда]

http://www.twirpx.com/file/266343/
Але може й не бути. тут краще спеціялізовану книжку подивитися на кшталт "Пунктуація" (і то академічну).

[Наталя]

Пане Кувалдо. Перед тим, як дописувати тут, зазирнула насамперед до Ющука. Ніц там немає конкретного. Ваша правда, речення подібного зразка пишуть по-різному. Приміром, я їх бачу без двокрапок, але у лапках з великої літери. Зважаючи, звісно, яке речення.

Правила ще пошукаю...

[Кувалда]

я щось теж схиляюсь писати вже без двокрапок мабуть, це залежить від погоди

[lelka]

У таких каверзних випадках мені допомагає "Довідник з укр. правопису" 1973 р. Хоч книжка і стара, але пунктуаційні правила, здається, не дуже змінилися з тих часів. Так от, у параграфі "Розділові знаки при дослівних виразах, що є членами речення" сказано:
"Якщо перед дослівним виразом є слова: вислів, фраза, речення й под., то перед ним ставиться двокрапка, а після нього, якщо речення продовжується, - тире:
Заповітні слова В.І.Леніна: "Вчитися, вчитися і вчитися" - ми завжди тримаємо в своєму серці.
Тире не ставиться, якщо після дослівного виразу повинна стояти кома:
Відомий лозунг: "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!", звернений до трудящих усього світу, дає їм наснагу в боротьбі з капіталізмом."

[Кувалда]

дякую так, певно, найкраще.
Хоча я б увів пунктуаційне правило: "Якщо питання, який розділовий знак ставити, займає понад 30 с Вашого часу – ставте на свій розгляд".
Або з Прапопису-28: § 96. Вже з накреслених правил уживання розділових знаків не раз було видно, що правила ці часто базуються на суб’єктивних підставах, що часто в тій самій фразі може бути то кома, то середник; то двокрапка, то риска; то в комах якесь слово, то без них і т. ін.
Отже таким чином і не всі ці правила в усіх подробицях являються загальнообов’язковими.
Це, треба мати на увазі, видаючи чужі твори, особливо поетичні, де пунктуаційний суб’єктивізм авторів повинен стояти вище за правописний педантизм.

[Наталя]

Хоча я б увів пунктуаційне правило: "Якщо питання, який розділовий знак ставити, займає понад 30 с Вашого часу – ставте на свій розгляд".

По-кувалдівськи, батьку.

Заповітні слова В.І.Леніна: "Вчитися, вчитися і вчитися" - ми завжди тримаємо в своєму серці.

А мені тут тире зайве - і край.