Сіверський Донець - Дінця? Донця?

[zag]

доброго дня.
порадьте, як бути зі словозмінами Донця/Дінця і чому віддати перевагу?
пишуть по різному. я писав "Дінця", але мене заганьбили в одній з редакцій.
вікіпедія пише по різному. напр тут: Сіверський_Донець

у підручнику СУМ згадують http://www.linguist.univ.kiev.ua/WINS/p ... men/f2.htm

У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення а(я) (для чітко окреслених предметів і понять) чи у(ю)(для нечітко окреслених предметів і понять).
Закінчення а(я) мають такі групи іменників: ... назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця;

тут також "Дінця" http://www.toponymic-dictionary.in.ua/ (Топонімічний словник України)

Географічні назви (топоніми) утворюються або від загальних назв (апелятивів), ... Так, м. Сіверськ дістало свою назву від р. Сіверський Донець, яка, в свою чергу, означальну частину одержала від назв слов'янського племені сівери, сівера, що жили у верхній течії Сіверського Дінця, а іменникову — через найменування р. Дон від іранського «вода», «річка».

[Анатолій]

Донець — Дінця — о у відкритому складі чергується з і в закритому.

[zag]

як все просто. і як все запущено...
красно дякую

[Наталя]

як все просто. і як все запущено...

А Ви їх правописом, правописом...

[Netti]

Донець — Дінця — о у відкритому складі чергується з і в закритому.

Цікаво, а як тоді пояснити, що у слові "Донецьк" не відбувається чергування (хоча теж відкритий склад)?

[Анатолій]

Донець — Дінця — о у відкритому складі чергується з і в закритому.

Цікаво, а як тоді пояснити, що у слові "Донецьк" не відбувається чергування (хоча теж відкритий склад)?

У відкритому складі "о". А закритих складів слово Донецьк не має в жодному відмінку.

[Netti]

"Таки да", як кажуть в Донецьку
Ваша правда, а я про закритий склад не подумала. Перепрошую.

[Таля]

Доброго дня.
У мене також питання про чергування о — і.
Чому дрова — дров (але брови — брів)?

[Кувалда]

є правила, а є винятки .
У нас є слова, що мали дві форми, але врешті перевагу врешті здобула якась одна.
Були обидві форми дрів і дров [і досі є дрівця]. Може, під впливом російської.
Як, скажімо, є "народ" [хоч є і нарід], але "рід", чи Бог [хоч є і Біг], але спасибі, далебі, бігме тощо.

[Таля]

Я трохи заглибилася в історичну граматику. Правда, не впевнена, що мої висновки правильні...
Теперішнє чергування "о", "е" з "і" — історичне, зумовлене причинами, відсутніми в сучасній мові.
Первісні "о", "е" внаслідок певних фонетичних змін перейшли в "і".
Тобто якщо колись відбулася така зміна (волъ — віл), то й тепер у цьому слові голосні чергуються (віл — вола).
"О" не переходило в "і", якщо голосний у закритому складі був за походженням колишнім редукованим: сон (< *sъnъ), лоб (< *lъbъ), рот (< *rъtъ), мох (< *mъxъ).
І в слові "дрова" (дръва), і в слові "брови" (бръви) "о" секундарний, тобто виник на місці редукованого "ъ".
Тому чергування не мало би відбуватися.
А чергування брови — брів зумовлене аналогією. Жовтобрюх пише, що "зрідка аналогія спричиняється до зміни в "і" не етимологічного, а секундарного "о", наприклад: крътъ — крот — кріт, блъхъ — блох — бліх (Р. в. мн.), бръвъ — бров — брів (Р.в. мн.)"
Виходить, що винятком є брови, а не дрова

P. S. А от Грінченко подає форму "дрів".