отут
вимова. Звучить одне з
.
"читачі, що знають англійську" мають знати те, що написав Анатолій
. От я ще надибав в інеті:
Передавати подвоєння в англійських словах подвоєнням в українських, в принципі, нелогічно. В англійській мові не існує гемінатів (подовжених приголосних), а на письмі подвоєння виконує суто орфоепічну функцію: без цього склад ставав би відкритим і мінялася би вимова слова (наприклад, якби не було подвоєння і пиcалося bloger, - воно читалося би "блоуджер"). Отже ніякого подвоєння не треба: "блоґер".
що маємо за чинним правописом, добре відбито
тут: "усталилася традиція"
для загальних назв літери не подвоювати, а для власних подвоювати. Тобто, як пише довідкова служба сайту slovoua:
до власних назв застосовано принцип максимально наближеного до оригіналу передавання. Диференціювання власних назв за походженням і написання їх українською мовою залежно від ознак, притаманних мові-оригіналу, значно ускладнило б правила. Трохи туманувато пояснила, бо, по-перше, що означає "принцип максимально наближеного до оригіналу передавання"
якого саме передавання: звучання чи написання. Бо якщо принцип максимально наближеного до оригіналу звучання, тоді подвоєння не буде навіть у мові-оригіналі, то звідки воно візьметься в українській, якій взагалі такі подвоєння не властиві. По-друге, якщо йдеться про "принцип максимально наближеного до оригіналу" написання (транслітерації), то тоді неминуче виникне правописний бзик, коли власні імена з подвоєнням, а похідні від них загальні - без: Гаусс і гаус, Ватт і ват тощо. Що й маємо на сьогодні. Тому перед Вам, Олесю, просто цивілізаційний вибір: Ви на боці чинних бзиків чи на боці логіки
А я думаю, що ви до тих двох z вчепилися. Не бійтеся, не будуть.