чи норвезької, а от поєднань бь, вь, шь тощо нема, тому всі такі новітні видумки – варваризми (барбаризми) 
Я розумію людей з Критики чи Українського ттижня перевести російську мову до всіх інших мов і не робити вже для неї винятків, а підходити на загальних засадах: транслітерувати/транскрипувати, а не українізовувати імена, як це досі було і є за чинним правописом. І підтримую такі намагання, але це не повинно порушувати засадничі українські норми. Крім того, тут дуже багато проблемних місць, тому підходити до цього треба ґрунтовно: все розглянути і розписати 
До речі, є ще один підхід. Мені він не до вподоби, але практично зручний: писати так, як пишуть в мові-оригіналі, тобто зберігати графічне передання. Він раніше переважно стосувався теж тільки російської ("Известия" залишалися "Известиями", а не ставали "Ізвєстіями" чи "Звістками"), а от The New York Times ставав Нью-Йорк Таймсом. Тепер усе більше власні назви з англійської не перекладають. Спрощують собі життя люди, як можуть, не думаючи про наслідки
. З цим тре’ боротися нещадно 
Я б переклав: Сєдов, Сібіряков. Більшість залишила б як в СССР: Седов, Сибиряков. А за чинним правописом мало б бути: Седов, Сибіряков (або Сібіряков, якщо не вважати, що "Сибір" – спільний корінь для рос. і укр. мов)