. На Ваш вибір. Але не Деніель. (Навіть чинний правопис говорить: "L у словах іншомовного походження передається твердим або м’яким л – залежно від того, як узвичаєне те чи інше слово в українській мові". Хто сказав, що в українській узвичаєне "Деніель"? 
). Правопис-28 тут чіткий: В англійських словах у кінці та перед приголосними не пишемо ь: Албіон, біл, бул, булдоґ, Велз, Вілсон, Далтон, гомру́л, ґолкі́пер, Джон Мілл, Мілтон, Фултон, Чарлз, Шеффілд і т. ін
- смайл мене налякав. А його що налякало - форма слова чи зміст? він його часто вживав (здається у формі "по великому рахунку"). Думаю, це запозичення через російську з романо-германських. Там ще є "гамбурзький рахунок". 
. врешті-решт - нема і ста років. Цілком можна обійтися і просто "врешті" (це слово принаймні старіше, років на 50-100).
) .Дікенс має свою к (:Кувалда писав:За великим рахунком – це не український вислів. Ви його в Кучми запозичили?
Ще можна "прямо кажучи". Але якщо хочеться, то хай буде "за великим рахунком"
"кінець кінцем" старіший вислів за "врешті-решт" і українськіший
тужіння - це з синонімів голосіння. Ви це мали на увазі?
про "знаходитися" у Антоненка-Давидовича
Саймонові... свою щиру любов (я не так виправив
Тоді будьте послідовними: Дікенсу поверніть ще одну к
Carrington. Am I in trouble?Кувалда писав:ага. Керінгтон. Думаю тре’ ґ замість г. Це, мабуть, таке прізвище Kerington. А Ви його протранслітерували, а в g відповідник ґ.
Я не розумію.Кувалда писав:Плач – плач, (хныканье) рю́мсання, рюм, рум, (громкий) ле́мент; (с причитаньями) ту́жі́ння, голосі́ння, квилі́ння, квилина́, кви́лля, тужба́, голосьба́, йойк, за́від (-оду), за́води, сквирк; (со всхлипываньем) хли́пання.
З тексту там таке не "випливає"