Большой толковый словарь
ВРЕЗКА, -и; ж.
1.
к Врезать - врезать (1 зн.). В. стёкол.
2.
То, что врезается или врезано. Отверстия заделываются деревянными врезками.
3. Проф.
=Вставка (2 зн.). Написать врезку, предваряющую очерк. Крупный план использован в фильме в качестве врезки.
До другого і третього значень — врізка?
Врезка
-
Купрієнко Олена
- Повідомлень: 3
- З нами з: Сер вересня 19, 2012 11:01 am
Re: Врезка
Врезка – ім., ж.р., одн.
Врізання (ім., с.р., одн.) – дія за значенням «врізати».
Використана література:
1. «Урізувати (врізувати), ую, уєш, недок., урізати (врізати), іжу, іжеш; наказ. сп.уріж; док.:
1) перех. . Ріжучи, відокремлювати частину від цілого; відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що-небудь.
2) тільки док., перех. Поранити чим-небудь гострим, ріжучим.
3) перех., перен. Зменшувати, скорочувати обсяг, кількість чого-небудь; забирати
частину від цілого для когось, з якоюсь метою.
4) тільки док., перех. і неперех., розм. Енергійно виконати що-небудь (зіграти, станцювати тощо; фам. Що-небудь зробити, здійснити вагомо, результативно або швидко.
5) тільки док., перех. і неперех., розм. З силою ударити.
6) тільки док., неперех.. розм. Дуже швидко побігти, втекти.
7) тільки док., перех. і неперех., фам. Напитися або випити вина, горілки і т. ін..»
Академічний тлумачний словник української мови, том 10, стор. 478.
Електронний ресурс: http://sum.in.ua/
2. «Від урізувати, -ую, -уєш і врізати, -аю, -аєш, недок., врізати (урізати), вріжу, вріжеш, док.
1) перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір.
2) неперех. Устромлятися в що-небудь (про щось гостре).
3) док., неперех., перен., вульг. Сильно вдарити кого-небудь.
4) Сказати прямо і різко, у вічі.
5) док., перех., жарг. Випити забагато спиртного.»
Електронний ресурс: http://www.lingvo.ua
3. «Від врізувати), -ую, -уєш, недок., урізати (врізати), -іжу, -іжеш; наказ. сп. уріж; док.
1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що-небудь.
2) тільки док., перех. Поранити чим-небудь гострим, ріжучим.
3) перех., перен. Зменшувати, скорочувати обсяг, кількість чого-небудь. Забирати частину від цілого для когось, з якоюсь метою.
4) тільки док., перех. і неперех., розм. Енергійно виконати що-небудь (зіграти, станцювати тощо). фам. Що-небудь зробити, здійснити вагомо, результативно або швидко.
5) тільки док., перех. і неперех., розм. З силою ударити.
6) тільки док., неперех., розм. Дуже швидко побігти, втекти.
7) тільки док., перех. і неперех., фам. Напитися або випити вина, горілки і т. ін.»
Електронний ресурс: http://eslovnik.com
4. «Врізання - дія за знач. «врізати».»
Електронний ресурс: http://language.br.com.ua
5. « Урі́зувати, -ую, -уєш і вріза́ти, -а́ю, -а́єш, недок., врі́зати (урі́зати), врі́жу, врі́жеш, док.
1) перех. Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір.
2) неперех. Устромлятися в що-небудь (про щось гостре).
3) док., неперех., перен., вульг. Сильно вдарити кого-небудь.
4) Сказати прямо і різко, у вічі.
5) док., перех., жарг. Випити забагато спиртного.»
Електронний ресурс: http://uktdic.appspot.com
6. 1) «Врізка – це блок додаткової передує статті і набирається іншим інформації до статті, короткий пояснювальний текст, який шрифтом або виділяється іншим типографським способом (у видавничій справі )».
2) «Врізка - те, що врізається або врізано». «Новий словник російської мови» Т. Єфремової (2000 р.).
Електронний ресурс: http://www.cssko.com
Синоніми й антоніми відсутні.
Фразеологізми:
Дуба врізати; поли врізати; п'яти врізати — косячи, догнати косаря, який косить попереду; урізати (врізати) язика; урізати гарячих — те саме, що всипати гарячих.
Приклади вживання:
«Підіймаючи або опускаючи важільним пристроєм ходові колеса [планувальника], можна регулювати врізання ножів знаряддя в землю» (Колг. Укр , 1, 1958, 39).
«Шляхом врізання у магістральний трубонафтопровід, зловмисники у значних обсягах крали нафтопродукти».(Стаття «Жителі Львівської області вкрали у держави майже 400 тонн нафти», автор «ForUm», 4 вересня 2012, 13:57. Електронний ресурс: http://ua.for-ua.com/ukraine/2012/09/04/135701.html)
«Жениться пробі, а хліба врізать не вміє» (Номис, 1864, № 13777)
«— Домко, вріж нам сала!» (Михайло Стельмах, I, 1962, 115)
«Він полатав чоботи, врізавши халяви» (Василь Кучер, Голод, 1961, 364)
Посмирнієш! Надпиляють тобі зуби, уріжуть кігтів, начеплять каганець. Плакати будеш, Черемоше(Гнат Хоткевич, II, 1966, 321).
«Ще ж так недавно я палець урізав собі, і вона [мати] так бідкалась і., зав'язувала мені його» (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 113)
«Застерігав Павло, що при необережному рухові мантачки по косі можна врізати пальці» (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 249).
« — Що, пучку врізала, сичиш з болю?..» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 27)
«Він [капітал] краде час, необхідний робітникові для того, щоб користуватися свіжим повітрям і сонячним світлом. Він урізує обідній час і по змозі включає його у самий процес виробництва.» (Карл Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 265)
«Адміністрація шахт знахабніла і вирішили урізати платню навіть за пророблені вже два тижні» (Петро Колесник, Терен.., 1959, 62)
«Сімейним інженерам, які жили лише на свій оклад, в ті часи справді було не тільки тяжко, а часом і неможливо урізати щось для батьків» (Іван Сенченко, Опов., 1959, 110)
« Як вийду було на вулицю та вріжу в скрипочку, так усі й обступлять» (Степан Васильченко, III, 1960, 79)
«— Чули? Провокатором обзиває.. Ось я тобі вріжу протокола за брехливе свідчення» (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 504)
«Пилип Максимович провів аж до воріт і неголосно гукнув: — Подумайте! Може, таки вріжете статейку в газету?» (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 181)
«Джурило, замість кидатися на порятунок своїм, врізав подалі від страшного місця» (Павло Загребельний, Диво, 1968, 154).
«[Борис:] Мене-таки батько й мати здорово примушували: «Який ти, кажуть, мужчина, що не хочеш пить?» Я і урізав» (Марко Кропивницький, I, 1958, 423)
Врізання (ім., с.р., одн.) – дія за значенням «врізати».
Використана література:
1. «Урізувати (врізувати), ую, уєш, недок., урізати (врізати), іжу, іжеш; наказ. сп.уріж; док.:
1) перех. . Ріжучи, відокремлювати частину від цілого; відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що-небудь.
2) тільки док., перех. Поранити чим-небудь гострим, ріжучим.
3) перех., перен. Зменшувати, скорочувати обсяг, кількість чого-небудь; забирати
частину від цілого для когось, з якоюсь метою.
4) тільки док., перех. і неперех., розм. Енергійно виконати що-небудь (зіграти, станцювати тощо; фам. Що-небудь зробити, здійснити вагомо, результативно або швидко.
5) тільки док., перех. і неперех., розм. З силою ударити.
6) тільки док., неперех.. розм. Дуже швидко побігти, втекти.
7) тільки док., перех. і неперех., фам. Напитися або випити вина, горілки і т. ін..»
Академічний тлумачний словник української мови, том 10, стор. 478.
Електронний ресурс: http://sum.in.ua/
2. «Від урізувати, -ую, -уєш і врізати, -аю, -аєш, недок., врізати (урізати), вріжу, вріжеш, док.
1) перех.Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір.
2) неперех. Устромлятися в що-небудь (про щось гостре).
3) док., неперех., перен., вульг. Сильно вдарити кого-небудь.
4) Сказати прямо і різко, у вічі.
5) док., перех., жарг. Випити забагато спиртного.»
Електронний ресурс: http://www.lingvo.ua
3. «Від врізувати), -ую, -уєш, недок., урізати (врізати), -іжу, -іжеш; наказ. сп. уріж; док.
1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що-небудь.
2) тільки док., перех. Поранити чим-небудь гострим, ріжучим.
3) перех., перен. Зменшувати, скорочувати обсяг, кількість чого-небудь. Забирати частину від цілого для когось, з якоюсь метою.
4) тільки док., перех. і неперех., розм. Енергійно виконати що-небудь (зіграти, станцювати тощо). фам. Що-небудь зробити, здійснити вагомо, результативно або швидко.
5) тільки док., перех. і неперех., розм. З силою ударити.
6) тільки док., неперех., розм. Дуже швидко побігти, втекти.
7) тільки док., перех. і неперех., фам. Напитися або випити вина, горілки і т. ін.»
Електронний ресурс: http://eslovnik.com
4. «Врізання - дія за знач. «врізати».»
Електронний ресурс: http://language.br.com.ua
5. « Урі́зувати, -ую, -уєш і вріза́ти, -а́ю, -а́єш, недок., врі́зати (урі́зати), врі́жу, врі́жеш, док.
1) перех. Уставляти щось, вробляти у вирізаний отвір.
2) неперех. Устромлятися в що-небудь (про щось гостре).
3) док., неперех., перен., вульг. Сильно вдарити кого-небудь.
4) Сказати прямо і різко, у вічі.
5) док., перех., жарг. Випити забагато спиртного.»
Електронний ресурс: http://uktdic.appspot.com
6. 1) «Врізка – це блок додаткової передує статті і набирається іншим інформації до статті, короткий пояснювальний текст, який шрифтом або виділяється іншим типографським способом (у видавничій справі )».
2) «Врізка - те, що врізається або врізано». «Новий словник російської мови» Т. Єфремової (2000 р.).
Електронний ресурс: http://www.cssko.com
Синоніми й антоніми відсутні.
Фразеологізми:
Дуба врізати; поли врізати; п'яти врізати — косячи, догнати косаря, який косить попереду; урізати (врізати) язика; урізати гарячих — те саме, що всипати гарячих.
Приклади вживання:
«Підіймаючи або опускаючи важільним пристроєм ходові колеса [планувальника], можна регулювати врізання ножів знаряддя в землю» (Колг. Укр , 1, 1958, 39).
«Шляхом врізання у магістральний трубонафтопровід, зловмисники у значних обсягах крали нафтопродукти».(Стаття «Жителі Львівської області вкрали у держави майже 400 тонн нафти», автор «ForUm», 4 вересня 2012, 13:57. Електронний ресурс: http://ua.for-ua.com/ukraine/2012/09/04/135701.html)
«Жениться пробі, а хліба врізать не вміє» (Номис, 1864, № 13777)
«— Домко, вріж нам сала!» (Михайло Стельмах, I, 1962, 115)
«Він полатав чоботи, врізавши халяви» (Василь Кучер, Голод, 1961, 364)
Посмирнієш! Надпиляють тобі зуби, уріжуть кігтів, начеплять каганець. Плакати будеш, Черемоше(Гнат Хоткевич, II, 1966, 321).
«Ще ж так недавно я палець урізав собі, і вона [мати] так бідкалась і., зав'язувала мені його» (Архип Тесленко, Вибр., 1936, 113)
«Застерігав Павло, що при необережному рухові мантачки по косі можна врізати пальці» (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 249).
« — Що, пучку врізала, сичиш з болю?..» (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 27)
«Він [капітал] краде час, необхідний робітникові для того, щоб користуватися свіжим повітрям і сонячним світлом. Він урізує обідній час і по змозі включає його у самий процес виробництва.» (Карл Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 265)
«Адміністрація шахт знахабніла і вирішили урізати платню навіть за пророблені вже два тижні» (Петро Колесник, Терен.., 1959, 62)
«Сімейним інженерам, які жили лише на свій оклад, в ті часи справді було не тільки тяжко, а часом і неможливо урізати щось для батьків» (Іван Сенченко, Опов., 1959, 110)
« Як вийду було на вулицю та вріжу в скрипочку, так усі й обступлять» (Степан Васильченко, III, 1960, 79)
«— Чули? Провокатором обзиває.. Ось я тобі вріжу протокола за брехливе свідчення» (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 504)
«Пилип Максимович провів аж до воріт і неголосно гукнув: — Подумайте! Може, таки вріжете статейку в газету?» (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 181)
«Джурило, замість кидатися на порятунок своїм, врізав подалі від страшного місця» (Павло Загребельний, Диво, 1968, 154).
«[Борис:] Мене-таки батько й мати здорово примушували: «Який ти, кажуть, мужчина, що не хочеш пить?» Я і урізав» (Марко Кропивницький, I, 1958, 423)
Re: Врезка
Олено, все дуже добре, от тільки немає російських відповідників до українських фразеологізмів, які ви подали у своєму дописі. Дуба врізати; поли врізати; п'яти врізати; урізати (врізати) язика; урізати гарячих — це переклади чого?