r2u.org.ua / e2u.org.ua

Дякую. Шкода, що нема в нас чітких правил, як-от у Розенталя.

Дякую. Читала це. Маєте на увазі, що відмінювати потрібно все, зокрема й, всупереч порадам мовознавців, братів Гріммів?

Виникло таке питання: у якому числі вживати іншомовне прізвище, коли маємо ім'я чоловіка і дружини або слово "подружжя"?
Джерела кажуть, що "при слові "брати" іншомовні прізвища ставляться у формі однини: брати Грімм (чеські, польські та інші слов’янські прізвища мають у такій позиції форму множини ...

Не відмінюємо іменники иншомовного походження з кінцевими:
а (у тих випадках, коли перед а виступає инший голосний, коли слово односкладове, у власних і непослідовно в загальних назвах з наголошеним а, а також непослідовно у власних назвах з ненаголошеним а: амплуа́, боа́, мас-ме́дія, Брази́лія ...

Та воно і так, і сяк кострубатенько звучить.
Але от перекладачка з іспанської каже, що Касіодоро де Рейни і Сіпріано де Валери.

Як би ви відмінювали такі іспанські імена та прізвища:
Casiodoro de Reina
Н. в.: Касіодоро (чи Касіодор?) де Рейна.
Р. в.: Касіодоро (чи Касіодора?) де Рейни (чи не змінювати: де Рейна?)

Cipriano de Valera
Н. в.: Кіпріано (Чіпріано?) де Валера
Р. в.: Кіпріано (Чіпріано?) де Валери (де Валера ...

"У кількох словах голосний і фігурує на місці звука о, посталого
з ъ, який загалом-то не підлягав переходові в и > й > і..."

"Найтиповішою поява і на місці ъ є в ґен. одн. тих іменників,
що розвинули тут у решті відмінків о: блоха: бліх, брова: брів, сльоза: сліз
(давн. укр. влъхъ, кръвь, сльзъ ...

Саме так, за словами Жовтобрюха, винятком є форма "брів" (Р. в. мн).
Шевельова почитаю. Дякую.

Я трохи заглибилася в історичну граматику. Правда, не впевнена, що мої висновки правильні...
Теперішнє чергування "о", "е" з "і" — історичне, зумовлене причинами, відсутніми в сучасній мові.
Первісні "о", "е" внаслідок певних фонетичних змін перейшли в "і".
Тобто якщо колись відбулася така зміна ...

Доброго дня.
У мене також питання про чергування о — і.
Чому дрова — дров (але брови — брів)?